Інколи чую аргумент, що, мовляв, люди, які на ТЦК стрибають через те, що ті їм туристів відлякують, – вони ж теж українці, з ними треба м'яко.
Тут така проблемка – це щира правда. Але маємо історичний досвід.
Колись українці – я точно знаю, бо паспорти в них були українські – лягали під колеса українських же БТР, щоб ті не доїхали до міста-героя Донецька. І я впевнений, що багато хто з тих бабок і хлопів були просто щиро перелякані. Їм з усіх прасок розповідали, що йдуть бандерівці й везуть війну. Тому вони лягали під бронетехніку. А вона далі не їхала, бо це ж українці, та й війни наче немає.
Таке саме могло відбутися в Одесі. Але не відбулося. Бо внаслідок невдалого збігу обставин і власної дурості такі ж люди там стали на шляху не БТР, а вогню. А вогонь, на відміну від водія БТР, до рефлексій не схильний.
Іронічно, що за результатами в Одесі якось краще, ніж у Донецьку. Себто там, де українські громадяни, що вирішили повоювати з власною країною, втратили багато ваги, значно краще, ніж там, де їхні вимоги було виконано. І значно, значно менше загиблих.
Здається, це мало б навчити нас того, що зайва м'якість відносно людей, які суголосять окупантам і протистоять власній країні та її армії, чисто математично виходить усім дорожче.
Джерело: Victor Tregubov / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора