Втрати російських окупантів
1 178 610

ОСОБОВИЙ СКЛАД

11 396

ТАНКИ

431

ЛІТАКИ

347

ГЕЛІКОПТЕРИ

Віктор Трегубов
ВІКТОР ТРЕГУБОВ

Український журналіст, військовослужбовець, співзасновник партії "Демократична сокира", речник ОСУВ "Дніпро"

Всі матеріали автора
Всі матеріали автора

Зараз битва йде не за територію, а за сили та засоби. ЗСУ знекровлює артилерію й техніку противника, на які припадає 80% наших втрат

Трішки по розкладах на фронті.

Забігаючи наперед, усе нижче є моїми роздумами згідно з даними з відкритих джерел та окремих розповідей побратимів.

Є певна іронія в тому, що наш контрнаступ люди, далекі від війни – як в Україні, так і за кордоном, та й навіть у стані ворога, – бачили інакше.

Вони його бачили як щось на кшталт омріяного радянськими теоретиками ривка до Ла-Маншу. Типу спершу пекло з неба впаде, а потім Leopard вишикуються свинею і спробують ломанутися до азовського узбережжя. Десь те вони і планували.

А насправді наш контрнаступ має ті ж особливості, що й попередній у Херсонській області, з поправкою на масштаб. ЗСУ не стали перти в лоб на потрійну лінію оборони, от дива-то.

Зараз, якщо хтось не зрозумів, бої йдуть більше в передпіллі першої лінії російської оборони, максимум на ній. І йдуть не навалою, а щодо малими групами, перекатами арта – танки – піхота. І на відносно короткі відстані.

Стратегія ЗСУ тут видна по статистиці втрат ворога. Уважні люди могли помітити, що різко зросли втрати російської артилерії. ЗСУ реалізує свою перевагу в дальності й точності засобів ураження. Зараз битва йде не за територію, а за сили та засоби. ЗСУ знекровлює противника, починаючи з найважливішого ресурсу – арти й техніки, на які припадає 80% наших втрат.

У свою чергу, росіяни намагаються реалізувати свою перевагу в авіації. Одна із причин, через які обстріли Києва не просто тривають, а стають усе більш різноманітними по номенклатурі зброї – росіяни хочуть, щоб якомога більше українських засобів ППО рятували мирних мешканців, а не заважали росіянам відпрацьовувати по наших позиціях дронами та керованими авіабомбами.

Зараз іде гра на виснаження резервів – і тут мова не стільки про особовий склад, скільки про техніку. У кого вони закінчаться пізніше – той і в дамках. Стримувати український прорив без артилерії та особового складу, однією авіацією та мінними загородженнями росіянам буде важко. Як і ЗСУ – наступати без техніки.

Поки що це бодалово йде обережненько на нашу користь. Російські воєнкори знімають одні й ті ж Leopard і Bradley з різних ракурсів і волають про переможну перемогу, але тим часом у них різко зменшується арта, штаби, склади, офіцерський склад. Десь так було й у Херсонській області.

Усе могло б бути трохи інакше, якби в України було краще з авіацією та ППО. Утім, усе могло б бути інакше в інший бік, якби російська "аналоговнєтна" зброя відповідала заявленим характеристикам. Тому поки так.

Джерело: Tregubov's Purrple Chamber / Telegram

Опубліковано з особистого дозволу автора

Блог відображає винятково думку автора. Редакція не відповідає за зміст і достовірність матеріалів у цьому розділі.
Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати