0 Київ
Як я бачу нинішню ситуацію?
1. ЗСУ залишаються єдиним фактором виживання України. Попри нікчемність і корумпованість влади, саме армія тримає і нинішній фронт, і майбутнє нашої держави.
2. Після американських виборів відбулася зустріч президентів Байдена і Трампа, де сформувалося розділення ролей, щоб примусити Путіна припинити вогонь в Україні. 46-й президент нарешті звільнився від необхідності думати про вплив червоних ліній на американські вибори й із задоволенням використовує до Путіна батіг. 47-й президент Трамп це не критикує й чекає свого часу на застосування пряника.
3. Ніяких серйозних успіхів на полях бою Путін так і не досяг. Тому в хід пішла ескалація на ракетному фронті. ATACMS і Storm Shadow із нашого боку й масовані шахедно-ракетні атаки по українській енергетиці. Крім спроби нав'язати нам безнадію в темряві, Путін хоче зіграти в Карибську кризу – 2, коли авантюра Хрущова з розміщення ядерних ракет на Кубі поставила світ на грань атомної війни. Раджу прочитати про це в історика Сергія Плохія "Ядерне безумство". Тодішня ескалація закінчилася перемогою і Кеннеді, який акуратно, але наполегливо витискав радянців із-під боку США, і досягненням Хрущова, який отримав гарантії не вторгнення на Кубу й вивід американських ракет із Туреччини.
4. Здається, саме в цей сюжет грає Путін зі своїм "Орєшніком". Його план передбачає панічну атаку на весь світ, якій допомогли заяви наших невігласів про нібито "міжконтинентальну ракету". Далі плануються удари з використанням без'ядерної бойової частини. Імовірно – по полігону, де ненависні плєшфюреру натовці навчають ЗСУ. Апогеєм стане шантаж удару по Києву, доповнений всесвітньою ядерною істерикою.
5. Схоже, що все це має завершитися підписанням нового Договору про заборону ракет середньої й малої дальності. Нагадаю, що він був підписаний в 1987 році Рейганом і Горбачовим. У 2018-му президент Трамп вийшов із нього через порушення умов цього договору зі сторони РФ. Після інавгурації підписання нової угоди між США і РФ може стати пряником для біснуватого Путіна, який марить повернутися за стіл великих держав.
6. При такому розвитку подій нам важливо не допустити нехтування безпекою України в цьому хепі-енді. Президент Трамп точно не здасть Путіну всю Україну. Але чи залишить наше право на ракетний арсенал стримування ворога і двосторонні серйозні угоди військової допомоги – залежить від того, хто буде визначати позицію України.
7. Тому нам потрібне припинення вогню. Це відкриє можливість виборам не так президента України, як верховного головнокомандувача ЗСУ, який і буде визначати формат мирної угоди. Вибір простий: Мінськ чи Стамбул. Озброєна фортеця чи беззахисна жертва.
Джерело: Юрій Луценко / Facebook
