Мобілізація публічних осіб не закриє некомплекту військ. Але закриє руйнівну тезу, що війна – для холопів

Якщо ви спитаєте командирів на донецькому фронті, яка головна проблема у військах, ви почуєте однакову відповідь: некомплект особового складу.

Піхотні бригади настільки знекровлені, що на "нулі" оборону тримають 20–10% бійців від штатної чисельності.

Дефіцит техніки, боєкомплектів, дронів теж величезний. Але без бійців в окопах і СП нічого не допоможе.

Саме тому ворог віджимає Донбас. Раніше – по 2–3 км за добу. Тепер – по два-три села за добу.

Без поповнення ми не зможемо стабілізувати фронт. Без мобілізації немає поповнень.

Питання мобілізації стало головним питанням виживання країни. Чи насправді нам прийдеться зменшувати призовний вік? Я впевнений, що є інший шлях.

Судіть самі, за даними Financial Times, ситуація з мобресурсом в Україні наступна:

– 1 млн 200 тис. чоловіків призвані в ЗСУ;

– 2 млн 900 тис. знаходяться на тимчасово окупованих територіях;

– 1 млн 300 тис. нелегально покинули країну;

– 600 тис. заброньовані;

– 1 млн 500 тис. визнані інвалідами.

Але!

– 2 млн 800 тис. стоять на обліку;

– 900 тис. не обліковані.

Тож очевидно, що мобілізація абсолютно можлива без жодних змін віку призову. Навіть 10% із тих, хто є на обліку, і тих, хто ухилився від нього, – достатній резерв для стабілізації фронту.

Хто має організувати процес?

Закон дає на це однозначну відповідь: це обов'язок президента.

Небажання це робити рік тому призвело до зняття Залужного, який наполягав на мобілізації.

Тоді Зеленський назвав це необхідністю освіжити ситуацію у військах.

Освіжили?

Зараз президент правильно говорить, що для початку переговорів ми маємо зупинити просування ворога. Для цього потрібні його особисті дії.

Найперше – вивести ТЦК зі складу Сухопутних військ. Жодної логіки, чому "сухопутка" відповідає за поповнення ППО чи ВМФ, немає. Це має робити Міністерство оборони. Може, хоч це відірве його очільника від загостреного інтересу до фінансових потоків закупівлі зброї.

Очевидним є і необхідність припинення "бусифікації" й перехід до норм форм рекрутингу.

Адже коли авторитетні частини – від БПЛА до морпіхів – оголошують набір, вони отримують тисячі заявок! Якби одіозний "марафон" почав працювати над рекламою справді досвідчених командирів, а не одного персонажа, це б точно змінило ситуацію.

Посилити це могла б мобілізація тих публічних осіб, які перебували на владних посадах. Від лейтенанта Баканова до кавалера Командорського хреста Данілова. Від батька "Великого будівництва" Тимошенка до спеціаліста по лопатах Кулеби.

Розумію, що вони не закриють некомплекту військ. Але закриють руйнівну тезу, що війна – для холопів.

Хто хоче – робить.

Хто не хоче – шукає винних.

Джерело: Юрій Луценко / Facebook