+22 Київ
Чому останнім часом HIMARS "задвохсотили" так багато орків? Бо у Крим і на Донбас після необхідного злагодження прибули перші хвилі російських "мобіків".
Ні, не тих тисяч нічому не навчених баранів, якими засипали поля перед Бахмутом і Мар'їнкою. А саме навчених новобранців, так би мовити "мобіків-pro".
Скільки їх? Путін призвав щонайменше 250 тис. 20–25 тис. пустив на фарш, поки решта навчалася. Отже, ми маємо справу з 200–225 тис. поповнення окупантів.
Наскільки це критично? Це проблема, але не біда. У цій війні жива сила не є головним фактором. Це війна артилерії, дронів та бронетехніки, якої в Путіна не додається. Саме тому ЗСУ полює за залізом ворога. Чим більше ми його знищимо, тим більше здується ворожа орда. А скільки буде солдатів в окопі – питання третьорядне. Влучання снаряда в ціль порве 10 орків так само, як і п'ятьох.
Що попереду? Прибуття великої маси "мобіків-pro" несе не тільки підвищення градуса бойових боїв на Донбасі. Я думаю, що як тільки замерзне земля, Путін піде на ще одну спробу великого наступу. Не вірю, що з Білорусі. За мінімальної підготовки оборони тамтешні (рідні для мене) ліси – абсолютно непрохідні. А з квітня там усе серйозно укріплено.
Більш вірогідним є те, про що попереджав генерал Забродський: удар з Бєлгорода в обхід Харкова на Дніпро. З одночасним сильним тиском на Запоріжжя й Донбас.
Упевнений, що ЗСУ зламає й цей план. І будь-який інший. Але важливо психологічно всім бути готовими.
Бо перемога – це не бравурні побрехеньки на марафоні, а повне напруження всіх сил. І не тільки ЗСУ. Час уже давно організувати тризмінну роботу оборонних підприємств та управлінців.
Коли ми переможемо? Це головне питання кожної української родини.
Виходячи з того, що удари російської арти вже впали з 10-кратної переваги до співвідношення 1:1, я вважаю, що в Путіна залишилося засобів ураження лише на останню, зимову спробу наступу.
Далі ініціатива буде в руках ЗСУ й наших союзників.
2023-й буде роком нашої перемоги.
Джерело: Юрій Луценко / Facebook
