Бульвар Шоубіз
 
18 вересня, 2020
 
Новини ЕКСКЛЮЗИВ "ГОРДОНА"

Бужинська: Дуже відомі чоловіки, майже перші особи країни, не зупинялися перед тим, що я заміжня. Вони пропонували і звання, і квартири

Народна артистка України Катерина Бужинська в інтерв'ю виданню "ГОРДОН" розповіла, як відсвяткує день народження, як карантин позначився на її житті, чому не чекає вибачень від колишнього чоловіка, про сексуальні домагання від відомих чоловіків, фанатів-переслідувачів, творчі проєкти та сімейний бюджет, із якої причини не взяла участі в шоу "Танці з зірками" на "1+1", а також прокоментувала надання Потапу звання заслуженого артиста України.

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою
Бужинська: Я задоволена своїм життям, але розумію, що потрібно постійно працювати над собою
Бужинська: Я задоволена своїм життям, але розумію, що потрібно постійно працювати над собою
Фото надала Катерина Бужинська
Вікторія ВОРОНІНА
журналіст

Мені рано замислюватися про вік. Зараз можна у 50–55 років побачити жінок таких розкішних! Таких молодих! Які фору дадуть 20-річним, а мені лише 41. Це дитячий вік, чудовий

Фото надано Катериною Бужинської
Фото надала Катерина Бужинська


– Катерино, 13 серпня у вас день народження. Як будете святкувати?

– Цього року в мене буде незвичайне святкування. Через карантин я з дітьми п'ять місяців перебувала в Болгарії (чоловік Катерини, підприємець Дімітар Стойчев – громадянин Болгарії), не могла приїхати в Україну, тому що не було прямих рейсів. Летіти через Стамбул і сидіти в аеропорту 11 годин, з огляду на небезпеку зараження, я побоялася. І ось нарешті я прилетіла на рідну землю, почала зустрічатися з друзями й колегами, займатися піаром, інтерв'ю давати, пісні записувати. Я планувала, що на день народження повернуся до Болгарії і ми з чоловіком та дітьми зможемо відсвяткувати. Але ми вирішили, що я не буду ризикувати й летіти назад, і цього року відсвяткую вперше за шість років без чоловіка та дітей. Буду з кумами – теж, можна сказати, членами моєї сім'ї. Організовує свято мій кум Олександр. Це йому я з нагоди його ювілею присвятила пісню "Куме золотий". Композиція зараз дуже затребувана на столах замовлень на радіо. Українською мовою до цього про кумів були пісні доволі вульгарні...

– Як і анекдоти всякі...

– "Наливай, куме", "Що то за кума, що під кумом...". Ви зрозуміли... А я вирішила зробити класну, інтелігентну якоюсь мірою пісню. Мирослав Воньо написав текст із шикарними побажаннями. Мені здається, кожен чоловік хоче, щоб йому сказали, що він молодий, красивий, енергійний, що на нього подивишся, – козак, що 50 – це тільки початок. І от Олександр разом зі своєю дружиною Іриною організовує мені день народження у Дніпрі. Вони самі харків'яни, я з Києва, подруга у мене найближча – одеситка. Загалом, так виходить, що з усієї України мої близькі люди з'їжджаються у Дніпро.

ВІДЕО
Відео: KATERYNA BUZHYNSKA Official / YouTube

– Свято відбудеться в ресторані?

– У комплексі на березі Дніпра. До речі, у місті Дніпро в мене багато друзів. Один із них – Віктор Веретенников. Він член Спілки письменників України, просто велика людина. Йому незабаром буде 80 років. Його всі люблять, поважають, і ми з ним дружимо вже років, мабуть, 15, і навіть заспівали разом дві пісні. Ця людина всебічно талановита.

– День народження – привід підбивати підсумки свого особистого року, будувати плани на майбутнє, міркувати. Як ви ставитеся до віку?

– Це привід для зустрічі, для радості. Я намагаюся до дня народження підсумків не підбивати – роблю це до кінця року. А день народження... Мені рано замислюватися про вік. Зараз можна у 50–55 років побачити жінок таких розкішних! Таких молодих! Які фору дадуть 20-річним, а мені лише 41. Це дитячий вік, чудовий.

Я стала мудрішою не з віком, а після народження дітей. Тепер нічого не боюся. Жінки, які народили трьох, – це героїні, спецпризначенці. Особливо якщо беруть догляд за дітьми на себе. Ми спочатку з чоловіком нашими двійнятами, Дмитриком і Катрусею, займалися самі. Після других пологів, перебуваючи в пологовому будинку, просила лікаря: "Не виписуйте нас! Я боюся, що я буду робити?" На руках двоє таких маленьких, крихітних... Порцелянові статуетки. Лікар каже: "Катерино Володимирівно, заспокойтеся, ви серйозна досвідчена жінка, ви впораєтеся". Чоловік тоді сказав своїм бізнес-партнерам: "Хлопці, мене три місяці не буде, у мене народилися діти. Головна подія в житті сталася, і я буду з дружиною". За це я йому хочу сказати величезне спасибі, тому що багато чоловіків вважає, що все, пов'язане з дітьми, це жіноча робота: мама, бабусі, няні. Мій чоловік у цьому плані молодець. У нього до мене не було дітей, шлюбів, і він присвятив себе нашим дітям.

Ми спочатку бачили, що наш син Дмитрик був слабшим, ніж його сестра-близнючка, Катруся, тому що в животику він перебував унизу, і Катруся його постійно ніжками била, тиснула. Хтось вірить, хтось ні, але батьки можуть дати дітям свою енергію й підтримку. І Дмитрик незабаром став міцнішим. Двійнята – це непросто. Це годування що три-чотири години, це чорні кола під очима. Болить шия, спина. Кажу як є. У мене запитують: "Як ти так схудла?". Я відповідаю: "А ви народіть двійню і не беріть няню, тоді нема коли просто поїсти, волосся розчесати". Перший рік ми пережили самі, тільки потім до нас приїхала мама Діми, а коли діткам був майже рік, узяли няню.

– Діти – громадяни Болгарії?

– Громадяни України. Вони народилися в Києві. Знають і болгарську, й українську.

– Із чоловіком не було розбіжностей щодо цього?

– Ми цього питання навіть не обговорювали. Для нас важливішими були питання, пов'язані зі щасливою долею наших дітей, і що ми маємо для цього робити.

Я намагалася себе вмовити, що я гарна мама, смачно готую, заспокоювала себе, що нарешті я більше часу побуду з дітьми. Діти були щасливими, але я не була достатньо щасливою. Мені не вистачало сцени. Я зрозуміла, що без цього жити не можу

Фото надано Катериною Бужинської
Фото надала Катерина Бужинська


– Чому ви вибрали для дітей імена, які дублюють ваші?

– Це не я вибрала. Це чоловік так захотів. Він сказав: "Для мене ім'я Катерина – найголовніше в моєму житті. Чому я не можу собі дозволити доньку так назвати?". Я сказала: "Добре". Тепер у нас і Катруся, і Дмитрик.

– Тепер, напевно, коли кличете Дмитрика, і чоловік, і син відгукуються?

– Ні. Дмитрика маленького ми називаємо Митюша, а тато в нас Димитр. А Катрусю тато на болгарський лад називає Катенце. А мене – Катеринка.

– Як ваша старша донька, 13-річна Олена, відреагувала на переїзд до Болгарії?

– Вона не весь час живе в Болгарії. Навчається в Києві в ліцеї. Ми живемо на дві країни. Зараз вона в Болгарії, у розвивальному таборі. Там різні гуртки, дискотеки, англійська мова. Олена – дуже талановита дівчинка. Вона пише казки російською й українською мовами, мріє видати книгу. Я збираюся допомогти – зробити їй такий подарунок до дня народження. Казки дуже цікаві, повчальні. Про доброту. Вона дівчинка не така, як усі, на щастя, не розпещена. Я намагаюся захищати її від усього негативного, від бруду. На жаль, сучасний світ дуже жорстокий, і мені хочеться, щоб вона довше побула дитиною, частіше раділа. Я їй ні в чому не відмовляю. Ми з нею обговорюємо, що вона хоче, приходимо до спільного рішення.

– Навесні 2019 року ви потрапили в лікарню з перевтомою. Тоді писали на своєму акаунті в соцмережі, що потрібно збалансувати режим. Щось змінилося після тієї ситуації?

– Змінилося вже через карантин. Усі артисти постраждали. У нашій роботі потрібно постійно бути в русі: пісні, кліпи, костюми, програма, хореографія, вокал. А сидячи вдома, зрозуміло, що намагалася щось робити. Але це не те. Публіка, обмін енергіями – це інше. Це наркотик, те, без чого жити неможливо. Я намагалася себе вмовити, що я гарна мама, смачно готую, заспокоювала себе, що нарешті я більше часу побуду з дітьми. Діти були щасливими, але я не була достатньо щасливою. Мені не вистачало сцени. Я зрозуміла, що без цього жити не можу. Це велика частина мене. Я так самовиражаюся, так живу. Було відчуття, що крила мої не піднімаються, що вони поламані. Зараз, коли я прилетіла в Україну, повертаюся до життя, чекаю гастролей. Відчуваю, що нарешті починаю жити своїм життям.

Чоловік, який хотів помститися колишньому чоловікові, стріляв у мене. Юра накрив мене собою, і куля пройшла повз нас. Було дуже страшно


Фото надано Катериною Бужинської

Фото надала Катерина Бужинська


– Як ви ставитеся до формату дистанційних концертів, який став популярним під час карантину?

– Жахливо. Це гра в одні ворота. Мені не вистачає підживлення, драйву. Коментарі в мережі – це добре, але ти не бачиш щасливих очей, усмішок. Ти не відчуваєш биття сердець. Я, коли виступаю, люблю до людей підходити близько, виводити їх на сцену, спілкуватися. У мене завжди є контакт із публікою, мені не подобається працювати відсторонено. Я люблю свою публіку, дуже сумую. Для мене ці п'ять місяців карантину були випробуванням. Однак я встигла випустити кліп на пісню "Хіт цього літа". До нього ввійшли кадри, зняті раніше в Домінікані, зйомки із Софії. Я готую два альбоми з піснями українською та російською мовами.

ВІДЕО
Відео: KATERYNA BUZHYNSKA Official / YouTube

– Ви сказали, що любите з публікою спілкуватися. Але були ситуації, коли шанувальники перегинали палицю. Адже вас переслідувала фанатка?

– Мене не тільки фанатка, а й чоловіки-фанати переслідували. Але найстрашніша історія була років 20 тому. Я тоді ще була заміжньою за продюсером Юрієм Квєлєнковим. Ми з ним їхали автомобілем, він випадково зачепив одного чоловіка. Той вирішив помститися: він зробив саморобний пристрій, із якого стріляв по нас. Ця людина цілилася в мене, щоб зробити найболючіше Юрієві. Але, слава богу, що Юра десантник і вчасно зреагував. Він накрив мене собою, і куля пройшла повз нас. Було дуже страшно. Цю людину згодом притягнули до кримінальної відповідальності.

Були ще чоловіки, які приїжджали на концерти, привозили дуже дорогі квіти, а потім вимагали взаємності. Писали: "Я останні гроші віддав, купив 300 троянд, а ти на мене навіть не подивилася". Я кажу: "Я ж не просила, можу повернути ці квіти". Мені привозили дорогі подарунки, але я їх не брала, тому що за все потрібно розраховуватися. Дуже часто телефонували. Але вже після того, як я вийшла заміж за Діму, заспокоїлися.

– А дівчину-переслідувачку вдалося зупинити?

– Та дівчина телефонувала моїм друзям і родичам, називала себе моєю сестрою. Просила подарунки, гроші, усіх діставала, писала моєму піарнику, гримеру, колективу, балету. З'ясовувала, де я перебуваю, чим займаюся. Я телефонувала її мамі з проханням заспокоїти дитину.

– То це була дівчинка-підліток?

– Їй було 27 років, але в неї проблеми із психікою. Вона намагалася зламати мої сторінки в соцмережах. Довелося звертатися в кіберполіцію. Тільки після цього фанатка заспокоїлася.

Були концерти, на які запрошували молодих популярних, успішних артисток і на фуршетах змушували пити. Пропонували звання і квартири. Дехто погоджувався


Фото надано Катериною Бужинської

Фото надала Катерина Бужинська


– Зовсім нещодавно прогримів скандал із голлівудським продюсером Гарві Вайнштейном, якого актриси масово обвинуватили в харасменті. Ви стикалися із сексуальними домаганнями на роботі?

– Слава богу, такого, щоб мене шантажували інтимним зв'язком, не було. Я рано вийшла заміж, і мій чоловік мене від усього цього оберігав. Хоча дуже відомі чоловіки, майже перші особи країни, не зупинялися перед тим, що я заміжня. І я так акуратненько, щоб не образити, говорила: "Ні, вибачте, я взірцева дружина, люблю свого чоловіка". Вони пропонували і звання, і квартири. Були концерти, на які запрошували молодих популярних, успішних артисток і на фуршетах змушували пити. Я говорила, що вагітна, або пояснювала, що просто приїхала на виступ. Була ситуація, коли одна людина мало не насильно примушувала мене пити. Я встала з-за столу, сказала: "Будь ласка, я їду. Якщо потрібно, я заплачу пеню, але принижувати мене не потрібно". Це стало відомо, й у вузьких колах говорили: "Бужинську можна повісити на дошку пошани. Вона до цих справ не причетна".

– Тобто розраховували обпоїти, а потім схиляти незрозуміло до чого, чи, точніше, зрозуміло до чого...

– Так, пропонувати звання і квартири. Я знаю, хто погодився, але це неетично. Я ніколи не називатиму прізвищ. Кожен сам вирішує у своєму житті. Для когось це нормально. Для мене було образою.

– Тобто в нас багато співачок погоджується на такі пропозиції?

– Це було 15 років тому. Погоджувалися, так. Хоча 15 років тому. Загалом, такої розпусти і бруду, як зараз, не було. Голу попу в соціальних мережах ніхто не показував. Зараз це доступно і звично.

– В одному з інтерв'ю ви сказали, що вас мало показують на телебаченні. Чому так?

– Мене кликали на проєкт "Танці з зірками". Але в мене травма руки. Лікар заборонив брати участь у цьому шоу. Каже: "Ти візьмеш участь, прославишся, засвітишся. А що з рукою будемо робити?" Коли ми знімали кліп "Лед" 1999 року з Максимом Паперником, царство йому небесне, ще не було всіх комп'ютерних технологій. І щоб показати лід, мороз, холод, ми знімали в морозильній камері. У той час як уся знімальна група була в дублянках, шапках, рукавицях, я була обмотана целофановою плівкою. У мене сталося обмороження. Я знепритомніла. Коли отямилася, продюсер і чоловік поклали мене в теплу воду у ванну, а цього категорично робити не можна було! Я його не звинувачую, він не знав, але відтоді в мене почалися проблеми.

ВІДЕО
Відео: Роман Калин / YouTube

– Це неможливо вилікувати?

– Ні. Тоді був сильний стрес для організму, шок. Із тієї пори я в таких кліпах не знімаюся. А тоді я була юною дівчинкою і не знала, чим таке може закінчитися. Я тому й дітям своїм кажу: "Більше жодних артистів у сім'ї в нас не буде. Олено, ти хочеш бути письменницею? Прекрасно! Катрусю – ветеринаркою? Чудово!" Дмитрик хоче бути поліцейським. Він у нас захисник. Тварин рятує, дітей на майданчику рознімає. Борець за справедливість! Нехай обирають такі професії, але не сцену. Хоча в родині у нас усі співають. Я мрію, що, коли закінчиться карантин, і Віталій та Світлана Білоножки проводитимуть сімейний фестиваль "Мелодія двох сердець", ми вийдемо на сцену всією сім'єю.

– Ви задоволені тим, як склалася ваша кар'єра? Чи хочеться чогось більшого: наприклад, частіше з'являтися на телебаченні, більше концертів?

– Я задоволена своїм життям, але розумію, що потрібно постійно працювати над собою. У мене багато подій у житті відбувається. У межах міжнародного проєкту "Діти за мир у всьому світі", який об'єднав 35 країн світу, я як "Співочий посол миру" разом із талановитими дітьми презентувала гімн цього проєкту. Ми співали на аудієнції Папи Римського у Ватикані, у Європарламенті, у штаб-квартирі НАТО, парламенті Швейцарії. В останні роки я рекламувала діаманти італійського ювелірного дому та купальники ізраїльського бренда.

Звісно, хотілося б мати пробивного директора або менеджера, який міг би попросити, підійти, домовитися. Наразі я шукаю таку людину. Але я хочу, щоб вона любила мою творчість. Найуспішніші тандеми – сімейні або коли є любовні стосунки, коли чоловік заради своєї артистки готовий на все.

Коли ми з Юрієм розлучилися, він намагався весь репертуар у мене забрати. Я як добра і світла дитина закохалася, думаючи, що це назавжди, а він мене зрізав під корінь

Фото надано Катериною Бужинської
Фото надала Катерина Бужинська


– Але коли такі тандеми руйнуються, буває особливо боляче. І часто щонайменше виникають суперечки щодо прав на пісні. У вас же так було з Квєлєнковим?

– Так. Коли ми з Юрієм розлучилися, він намагався весь репертуар у мене забрати. Але мене підтримали автори пісень, і йому не вдалося цього зробити. Він намагався мене очорнити, повністю перекреслити. Він для мене багато зробив, він гарний музикант, людина, яка прищепила мені музичний смак. Якраз він пробивав стіни, і я не боялася нічого. Моя робота була в тому, щоб мати гарний вигляд, співати, танцювати, виступати. Я давала по два-три концерти на день, звісно, дуже сильно втомлювалася. Бувало, що не встигала поїсти. Усі соки з мене він вичавлював. Коли ми розлучилися, він хотів, щоб я зникла, але не вийшло.

– Він намагався після розлучення з вами відновити спілкування, ініціював контакт після розставання?

– Коли я здобула звання народної артистки, він потішився. Я ж його дітище, він мене із 16 років вирощував. Однаково він асоціюється зі мною, я – із ним. Певний відрізок життя ми пройшли разом. Я вдячна Юрі – він багато чому мене навчив. Якоюсь мірою мене поламав, робив мені боляче. Усі люди дивувалися, як у 20 років я можу співати "Балладу о фигурном катании" ("Лед") так, що в усіх людей у залі бігали мурашки. А тому що я це пережила: його підступність, зради, приниження, біль цей увесь. Я як добра і світла дитина закохалася, думаючи, що це назавжди, а він мене зрізав під корінь. Ну нічого, я відновилася. Утрималася, як стійкий олов'яний солдатик.

– Він і фізичне насильство щодо вас застосовував?

– Ну, по-різному було. Так.

– Але ви не думали кудись звертатися по захист?

– Я боялася. Він мені заборонив спілкуватися з мамою. Але ми зараз багато говоримо про нього. Я на нього зла не тримаю. Пробачила. Бажаю, щоб у нього все склалося. Нещодавно він запрошував мене в Обухів на концерт. Я сказала, що коли все відновиться [після карантину], можливо, я приїду з концертом.

– Він вибачення у вас попросив?

– Ні.

– Чекаєте?

– Ні. А навіщо? Стільки часу минуло. У нас було і багато радості, перемог, був сильний творчий тандем. Я хочу сказати йому, навпаки, спасибі за те, що все так сталося. У мене зараз молодий чоловік. Ми однолітки. У мене прекрасні діти, а Юра не хотів дітей. І що б було далі? Він би мене домучив до 40 років. А як далі? Ви уявляєте: мені зараз 41, а йому на 20 років більше. Мені завжди подобалися зрілі чоловіки. Але з чоловіком-однолітком ми більше на одній хвилі.

– Ви володарка звання народної артистки України. Цього року якраз нещодавно вручали державні звання. У мережі критику спричинило те, що Потап здобув звання заслуженого артиста України. Як вважаєте ви, чи заслужив він такий титул?

– Він увійшов у історію української музики й культури. Звісно ж, зробив свій певний внесок. Як і я. Я хочу сказати, що пісню "Україна – це ми", яку написали Юрій Рибчинський і Нікола, внесли у хрестоматію, її діти вивчають у школі. А наші пісні "Як у нас на Україні", "Духмяна ніч"! Це вже золотий фонд музики.

– Так от у мережі й обурювалися, що звання заслуженого артиста й пісні на кшталт "Пырышки – пупырышки", – не відповідають...

– Я думаю, президенту видніше, кому давати звання. Олексія я привітала. І вважаю, що він здобув звання заслужено.

– Із ким ви підтримуєте дружні стосунки в українському шоу-бізнесі?

 – Із Павлом Зібровим, Іво Бобулом, Наталкою Карпою, Петром Чорним, Іриною Білик, Білоножками, Аллою Кудлай, Ніною Матвієнко.

– Ви з Ані Лорак училися в одного педагога, обидві з Чернівців, часто виступали в одних концертних програмах. Ви дружили?

– Ми землячки, мали гарні стосунки, але подругами не були. Завжди стежили за творчістю одна одної, спілкувалися.

– Як ви поставилися до того, що вона переїхала до РФ і там кар'єру будує?

– Давайте я не буду коментувати, тому що я не хочу нікого образити. Це буде неправильно, неетично. Можу сказати одне: це талановита від бога співачка. Самородок.

– У вас є дуетна пісня зі Стасом Михайловим. Ви підтримуєте з ним зв'язок?

– Зі Стасом ні. Можемо з його дружиною Інною спілкуватися в Instagram. Пісня "Королева вдохновения", яку ми записали зі Стасом, – це гімн усім чарівним жінкам. У мене також вийшли авторські парфуми з такою назвою. Ми створили їхню формулу разом із парфумером із Женеви Жаном Освальдом Паскалем. Я хотіла, щоб цей парфум змогли купити жінки різних професій, які не дуже багато заробляють. Хотіла, щоб якість була французькою, а ціна – народною. І в нас вийшло. Це підтверджують дуже гарні продажі. Наприкінці осені вийде ще один аромат. Він матиме назву "Катя".

Чоловік повністю забезпечує наше спільне життя: харчування, проживання, а те, що стосується моєї роботи, – я сама

Фото надано Катериною Бужинської
Фото надала Катерина Бужинська


– Які процедури з догляду за собою ви застосовуєте?

– Коли я була в Болгарії, був тільки домашній догляд: маска, очищення, патчі під очі. Але я зрозуміла, що все-таки час робити й серйозніші процедури. Після повернення в Україну вперше в житті спробувала апаратну косметологію. Я взагалі не прихильниця щось колоти – мені боляче, роблю це через силу. Нещодавно спробувала також процедуру для поліпшення тонусу шкіри та EMS – для тіла. Її використовують, коли немає вільного часу. Людина за 20 хвилин дістає результат двогодинного тренування у спортзалі. Я відчула, що шкіра стала щільнішою, тургор покращився. Але мені здається, що звичайні заняття у спортзалі кращі.

– Скільки часу та грошей витрачаєте на підтримку краси?

– Коли в мене зйомки, не виходить багато часу приділяти собі. Коли я приїжджаю додому, змиваю макіяж, наношу зволожувальні креми й маски. Я не з тих, у кого, якщо з'явилася зморшка, це трагедія життя. Я до цього ставлюся спокійно. Рада, що чоловік каже завжди, що я для нього найкрасивіша. Базовий догляд за собою нічого особливо не коштує. Маски, креми – це не так дорого. Дякую батькам, у мене непогана генетика. Щоб бути красивою, жінка має висипатися, пити багато води, їсти корисну їжу. Я не сиджу на дієтах, можу собі дозволити їсти все. Білок обов'язковий. Я без м'яса не можу. Перед конкурсами завжди їла відварну курку з лимоном. У мене має бути в голосі сила, міць. Як поїв – так і заспівав.

– В умовах карантину вже є заплановані концерти?

– Так. Заплановано концерт до Дня Незалежності в Києві. Але я чекаю, що їх стане більше якомога швидше. Мені це необхідно. Зокрема фінансово. Троє дітей, дві няні, табір для Оленки, життя в Європі – усе це недешево. І в Україні запис пісень, пошиття костюмів потребують витрат. Я сама забезпечую себе. Вкладаю сама у свою творчість.

– У вас із чоловіком не спільний бюджет?

– Ні. У нього свої гроші, у мене – свої. У Європі так живуть. Вони вважають, що чоловік має обов'язково забезпечувати дітей, а жінку – не обов'язково. Чоловік повністю забезпечує наше спільне життя: харчування, проживання, а те, що стосується моєї роботи, – я сама. Я експериментую з образами, костюмами. І щоб забезпечувати цей рівень, потрібні певні вкладення.

– У Болгарії, на батьківщині чоловіка, вас знають як співачку?

– Мене не дуже знають у Болгарії як співачку, але я кілька разів виступала у збірних концертах на головній сцені країни. І новий кліп "Хіт цього літа" показували в ефірі популярного каналу. Люди добре відреагували. Мені запропонували перекласти пісню англійською і болгарською мовами. Коли я гастролювала з європейським туром 2015 року, мене чудово приймали. Концерти відбувалися в Софії, Римі, Празі, Будапешті, Мадриді, Барселоні. Це був благодійний тур: отримані кошти ми передали сім’ям загиблих у зоні АТО.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства.
 
Залишилось символів: 1000
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 
 
 
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook