"Занадто боляче. Неймовірний вірш!" Кравець узяла участь у проєкті "Буремні вірші"

"Дякую за можливість долучитися до такого крутого проєкту #buremnivirshi. Дякую за вірш, за те, що нагадали, як я люблю читати вголос, і за таку розмову з Ним", – написала Кравець.

Повний тест вірша:

Якщо Бог мене чує, я хочу звернутися напряму:
Боже, присядь на хвилину, тримай телефон мій, читай війну.
Наші тексти прості, напевно, на цей раз – Пулітцер пас,
Але Ти прочитай і всім розкажи про нас.
І стається диво – Бог сидить тихенько, читає слово
І бормоче – ніколи в житті не читав такого:
"Вибач"
"Дякую"
"Хочу додому"
та співчуття – безкінечні свічки, що очевидно не про життя
"Як ти"
"Де ти" та "Не хвилюйся, зі мною ок"
Номери карток
Номери карток
Номери карток…
Загубилась такса
Загинув тато
В полоні дід
На веселку черга – останній начебто сірий кіт.
Бог сидить, читає, тремтить телефон у Його руці
Каже – як багато дякують невгамовні ці українці!
Головою хитає, і поки я чаю Йому несу –
Він мене питає – а хто такі ті ЗСУ?
Бачу, ваші люди щоденно моляться ЗСУ та мені,
Напевно, ми ваші два українських Боги на цій війні.
Бог закінчує на сьогодні стоденну книгу, за мить зника…
Я стаю безсовісною нахабою, хапаю Його за рукав:
Поки наші розстріляні діти лягають спати на небесах,
Хочу, щоби Ти кожного відспівав, про кожного написав.
Вимагаю, Боже, щоб Ти сидів біля виходу Сам, особисто Ти –
І нікого з наших більше не пропустив.