Якщо Україна не домовиться щодо відтермінування європейського екомита СВАМ, за кілька років втратить 70 тис. робочих місць і 5% ВВП – експерт 

Продукція, яка підпадає під СВАМ, має велике значення для української економіки, особливо після повномасштабного вторгнення Росії, коли ЄС став головним торговельним партнером України, нагадав експерт. У 2023 році експорт СВАМ-продукції в ЄС сягнув $3,6 млрд, що становить 15,4% загального експорту в ЄС і 9,9% усього експорту України.

"Економічне моделювання показує, що введення плати за вуглецеві викиди негативно вплине на українську економіку. У 2026 році ВВП України зменшиться на 4,8%, експорт до ЄС – на 7,8%, а виробництво знизиться на 13,1%. Податкові надходження скоротяться на $2,8 млрд, буде втрачено 73,1 тис. робочих місць. Уже у 2030 році СВАМ може призвести до скорочення ВВП на 5,3%", – заявив Гужва.

Він зазначив, що 2023 року в ЄС експортували 78,3% електроенергії, 80,7% алюмінію, 82,5% чорних металів, 86,5% цементу і 90% добрив. Водночас вартість вуглецевих викидів у ЄС є найвищою у світі, і з 2026 року українські експортери можуть зіткнутися зі значними труднощами в доступі до ринку ЄС.

"У зв'язку із цим виправданим є застосування до України виключення з-під дії фінансових компонентів СВАМ. Згідно з Регламентом ЄС про запровадження СВАМ (ідеться про ч. 7 ст. 30), це можливо у випадку непередбачуваних і руйнівних подій. Зокрема, доцільним може бути компроміс, за якого протягом перших п'яти років імпортери з ЄС не будуть зобов'язані купувати СВАМ-сертифікати при ввезенні української продукції. Натомість українські експортери продовжуватимуть надавати інформацію про викиди парникових газів без стягнення плати. Важливо також домовитися з ЄС про взаємне визнання результатів верифікації звітів про викиди", – наголосив експерт.

Виключення України з-під СВАМ має також ґрунтуватися на впровадженні в Україні національної системи торгівлі викидами і спільного з ЄС СВАМ щодо третіх країн, підкреслив Гужва.

"Екологічної модернізації нам зрештою не уникнути, тому перспективним рішенням є фінансове сприяння ЄС для відбудови й модернізації української промисловості. У першу чергу слід сфокусувати зусилля на розвитку "зеленої" металургії, виробництві DRI із залізної руди, використанні біоетанолу замість нафтопродуктів і створенні виробництва "зелених" добрив на базі "зеленого" аміаку й водню. Це збільшить інвестиції в Україну і допоможе ЄС реалізувати свої інновації на зовнішньому ринку, сприяючи переходу до вуглецево-нейтральної Європи до 2050 року", – резюмував він.

За його словами, СВАМ викликає резонанс на міжнародному рівні. Росія ініціювала консультації в межах Світової організації торгівлі (СОТ), оскаржуючи CBAM і систему торгівлі викидами ЄС. Гужва вважає, що цей крок має стати аргументом для ЄС у підтримці України.

"Щоб зняти питання з порядку денного, Євросоюз має ввести санкції на імпорт низки російських товарів, зокрема аміаку, азотних добрив, чавуну, напівфабрикатів зі сталі, труб і алюмінію. Попри повномасштабну війну, Росія продовжує постачання цих товарів до ЄС. Також необхідно ініціювати виключення РФ із СОТ як країни-агресора, яка не повинна входити до будь-яких цивілізованих організацій", – наголосив він.