+7 Київ
Російський адвокат, експерт із морського права Борис Кузнєцов у колонці для The New Times проаналізував захоплення російськими силовиками українських кораблів у районі Керченської протоки з огляду на подробиці нападу, які з'ясували за тиждень.
Адвокат зазначив, що морського кордону між Росією та Україною не врегульовано, проте з 2004 року діє міждержавна угода, якої не денонсувала жодна зі сторін.
Згідно з договором, Азовське море і Керченська протока є внутрішніми водами РФ та України. У зв'язку із цим торгові судна і військові кораблі двох країн мають там свободу судноплавства.
Відповідно до конституції РФ, норми міжнародного права і міжнародні договори Російської Федерації є складником її правової системи. Договір про вільне проходження через Керченську протоку має пріоритетне значення, і встановлення державного кордону законами Росії не діє на правила проходження із Чорного в Азовське море.
Конвенція ООН із морського права 1982 року також передбачає, що на морські протоки поширюється право транзитного проходження, яке мають усі судна, включно з військовими кораблями та літальними апаратами. Ця норма міжнародного права повністю поширюється на Керченську протоку незалежно від наявності територіальних вод та виключної економічної зони Росії.
Також є "Обов'язкові постанови у морському порту Керч", затверджені наказом міністерства транспорту РФ 2015 року, які встановлюють звільнення від обов'язкового лоцманського проведення капітанів суден під державним прапором РФ завдовжки менше ніж 145 м, з осадкою до 4,5 м.
Кузнєцов підкреслив, що атаковані в Керченській протоці українські річкові бронекатери мають довжину 20,7 м, осадку 1 м, а рейдовий буксир "Яни Капу" завдовжки 29,3 м має осадку 3,9 м. Оскільки це українські кораблі, щодо них правила звільнення від обов'язкового лоцманського проведення не застосовують.
"Очевидна нерівність під час використання проходження в Азовське море, встановлена російським правовим актом (на нього, зокрема, посилалася ФСБ у своїй версії подій)", – звернув увагу експерт.
Адвокат зазначив, що захоплення українських кораблів російськими військовими містить ознаки "цілої низки злочинів, які можна кваліфікувати за статтями Кримінального кодексу РФ, включно із замахом на вбивство і воєнним злочином – порушенням правил кораблеводіння".
На його думку, відповідати за злочин мають як безпосередні виконавці, так і ті, хто віддавав команди таранити судно.
"У принципах Нюрнберзького процесу, сформульованих комісією міжнародного права ООН, було зазначено, що "виконання наказу уряду чи начальника не звільняє від відповідальності... якщо фактично був можливий свідомий вибір". Наказ про застосування зброї до військовослужбовців країни, яка не є у стані війни, не демонструє агресивних намірів, очевидно злочинний", – підсумував він.
25 листопада РФ обстріляла й захопила в Чорному морі катери українських ВМС "Бердянськ" і "Нікополь", а також буксир "Яни Капу", які збиралися пройти через Керченську протоку в Азовське море. Із 24 захоплених у полон українців троє дістали поранення.
30 листопада "уповноважений із прав людини" в анексованому Криму Людмила Лубіна заявила, що всіх українських моряків перевезли до Москви.
Адвокат Микола Полозов повідомив, що 24 морякам висунули обвинувачення за ч. 3 ст. 322 (незаконне перетинання кордону) Кримінального кодексу Росії.
США засудили дії Росії, назвавши їх проявом агресії, Євросоюз висловив стурбованість застосуванням сили з боку РФ. Заяви з вимогою звільнити українських моряків опублікували також НАТО та ОБСЄ.
