+17 Київ
Відсутність у Криму ефективного міжнародного моніторингового механізму призвела до того, що через три роки після анексії на півострові спостерігається стрімке погіршення ситуації з правами людини. Про це йдеться у звіті правозахисної організації Amnesty International.
"Кримінальне переслідування членів і лідерів Меджлісу кримськотатарського народу, який російська влада таврувала як "екстремістську організацію", досягло нового рівня. Активістам, яких за надуманими підставами обвинувачували у членстві в забороненій у РФ ісламістській організації "Хізб ут-Тахрір", були висунуті додаткові обвинувачення", – йдеться в документі.
Amnesty International зазначає, що захищати обвинувачених за екстремістськими та терористичними статтями у Криму наважилося небагато адвокатів, а двоє найпомітніших, кримчанин і житель Росії, стикаються із усе більшим тиском з боку російської влади.
Правозахисна організація свідчить, що з новими рівнями цькування на півострові стикаються і рядові представники кримських татар. Мова йде про обшуки в їхніх будинках і навіть про переслідування користувачів соціальних мереж за контент, опублікований іще до анексії Криму.
Росія анексувала Крим після незаконного "референдуму" 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна та більшість країн світу. Наразі між материковою Україною та Кримом діє контрольно-пропускний режим, а Київ де-факто не контролює півострів.
Згідно з переписом 2001 року, у Криму проживають майже 250 тисяч кримських татар. Після окупації Криму, за даними правозахисників, ситуація з правами людини на півострові значно погіршилася. Під різними приводами, серед яких боротьба з екстремізмом, влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливо – кримських татар, заявляли правозахисники з Human Rights Watch.
