0 Київ
Як завжди в кадрі, як і щоденно на роботі, Поплавський має бездоганний вигляд: кожну деталь продумано до дрібниць, незмінна зачіска, ідеальний костюм. До речі, їх, як і концертні образи, ректор замовляє винятково в українських дизайнерів.
Стати успішним. Про це мріяв Михайло із села Мечиславка, що в Кіровоградській області. Після закінчення школи він вступив до професійно-технічного училища №25 міста Горлівка Донецької області за спеціальністю "машиніст електровоза в шахті".
"Що таке бурсаки? Бушлат синій, кирзові чоботи, роба. Але я завжди стежив за зовнішнім виглядом: був напрасований, акуратний, причесаний. Зовнішній вигляд – одна зі сходинок на шляху до успіху. Я завжди вірив, що стану успішною людиною. А віра – це магія, яка відкриває шлях до мрії", – каже Поплавський.
Після служби в армії та роботи директором будинку культури села Великі Трояни Кіровоградської області 25-річний Поплавський 1975 року став студентом першого курсу Київського державного інституту культури, який закінчив із відзнакою. А 1993 року вже очолив маловідомий тоді заклад, який випускав бібліотекарів і директорів сільських будинків культури, ставши наймолодшим ректором в Україні.
Розбудовуючи університет, Поплавський здивував сміливими, нестандартними й навіть епатажними рішеннями. Він шокував український шоу-бізнес, запустивши піар-проєкт "Співаючий ректор як технологія" з розкрутки Київського університету культури, коли вперше вийшов на сцену з піснею "Юний орел".
"Дуже важко було увійти в образ "юного орла", а ще важче – з нього вийти", – зізнається ректор.
За свою творчу кар’єру Поплавський випустив понад 50 яскравих кліпів, більше ніж 200 різножанрових пісень і понад 150 масштабних концертних шоу, які збирали повні зали.
Проєкт "Співаючий ректор" виконав свою місію – привернув увагу до університету, до важливих речей, на яких завжди наголошував Поплавський: збереження й розвиток української пісні, традицій, важливість виховання патріотичної молоді.
За 30 років ректорства Михайло Поплавський перетворив "кульок" на провідний мистецький навчальний заклад країни – за версією ресурсу "Освіта.ua", виш четвертий рік поспіль посідає перше місце в топрейтингу "Найкращі мистецькі заклади вищої освіти України".
Зараз в університеті працює вісім потужних факультетів. Студенти навчаються в інноваційних лабораторіях, оснащених новітнім мультимедійним обладнанням, де можуть реалізовувати різноманітні проєкти й утілювати сміливі творчі ідеї.
"Традиційно я особисто зустрічаюся зі студентами. У вересні проведу майстер-класи для першокурсників. Я завжди кажу студентам, що кар’єра і щасливе майбутнє залежить лише від них. Щоб досягти успіху, потрібно гребти з першого курсу. А ми надаємо студентам можливості та інструменти, формуємо творчу атмосферу для реалізації їхніх творчих, здорових амбіцій", – каже в інтерв’ю Михайло Михайлович.
Крім того, Михайло Поплавський за ці роки реалізував низку творчих проєктів, спрямованих на популяризацію української пісні й підтримку молодих артистів.
1997 рік. На українському телебаченні дитячі програми займають лише 3% загального мовлення. В ефірі транслюють російську "Утреннюю звезду". Поплавський кардинально змінює ситуацію, заснувавши легендарний всеукраїнський дитячий телевізійний конкурс "Крок до зірок". Він став єдиним українським загальнонаціональним і соціальним проєктом, який надавав можливість усім охочим дітям із різних куточків країни реалізувати свої творчі здібності. Єдина умова – пісні мають звучати українською і наживо. По суті, 1997 року Михайло Поплавський запустив дитячу творчу індустрію України.
У 2004 році, коли інформаційний простір України був тотально заповнений російським контентом, Поплавський заснував потужний патріотичний проєкт "Наша пісня" – майданчик для легендарних майстрів сцени та молодих виконавців, які мали змогу презентувати нову українську музику найрізноманітніших жанрів широкій аудиторії. Цьогоріч проєкт, який згодом трансформувався в "Українську пісню року", відсвяткував 20-річний ювілей.
"Українська пісня – це те, що нас об’єднує, це наша душа і сила. У кожній пісні закладені глибокі сенси, історія нашої країни, її традиції, прагнення до самовизначення та свободи, любов до рідного краю, оптимізм і віра у велике майбутнє України", – каже Михайло Поплавський.
Михайло Поплавський презентував українську пісню всьому світові. 2 квітня 2012 року команда ректора увійшла в сучасну світову історію, реалізувавши безпрецедентний музичний телемарафон "Пісня об’єднує нас!". Уперше музичний тріумф нашої держави спостерігали на всіх континентах, марафон дивилися у 150 країнах.
Марафон увійшов до світової Книги рекордів Гіннеса в категорії "Найтриваліший музичний телевізійний марафон національної пісні у прямому ефірі". Він тривав 110 годин, три хвилини й 27 секунд.
Михайло Поплавський зізнається, що почувається щасливим: займається справою свого життя – Київським національним університетом культури і мистецтв, має чудову родину.
"Наразі в наших умовах прокинутися вранці живим – уже є щастя. Я щаслива людина, щасливий ректор, щасливий батько. Нещодавно знову став дідусем, маю трьох онуків і пишаюся, що рід Поплавських, який я дослідив до восьмого покоління, продовжується", – каже Михайло Михайлович.
Щодня він натхненно йде на улюблену роботу, надихається своїми студентами, їхніми творчими успіхами, експериментами та сміливістю. Поплавський уже працює над новими проєктами, записав нову пісню "Україна вперед!" й готується до 75-річчя.
Каже, що мріє влаштувати гранд-шоу "Україна вперед!", якого ще не бачила Україна, Національну музичну премію "Українська пісня року 2024: Пісні народжені війною", новий сезон Всеукраїнського телевізійного дитячого проєкту "Крок до зірок – 2025" і благодійний тур Америкою та Європою "Україна вперед!".
Активно допомагає ЗСУ, хоча не любить говорити про це. Зокрема, переказав 1 млн грн, купував броньовані автомобілі для прикордонників та інших підрозділів ЗСУ.
"Мрію, щоб Україна стала європейською, заможною країною. Щоб наступив мир, щоб ми перемогли й відчували себе великою об’єднаною нацією", – поділився ректор.
