Кулеба згадав полякам примусову депортацію українців, його назвали небажаним гостем у Польщі

Події

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час виступу на форумі "Польща майбутнього" в Ольштині 29 серпня висловився щодо ексгумації тіл і операції "Вісла", чим обурив деяких польських політиків. Про це повідомила польська газета Rzeczpospolita.

Глави МЗС України й Польщі говорили, зокрема, про складні історичні питання, які розділяють обидві країни.

Під час спілкування з Кулебою, глава МЗС Польщі Радослав Сікорський зазначив, що можна непокоїтися про те, "що сусіди зробили одне одному в минулому", а можна "подумати про те, як запобігти цим ситуаціям у майбутньому й боротися зі спільним ворогом".

Один із присутніх запитав, коли Україна дозволить Польщі як країні, яка найбільше підтримує Україну, ексгумувати тіла польських жертв Волинської трагедії 1943 року.

У відповідь Кулеба згадав про операцію "Вісла" 1947 року.

"Чи знаєте ви про операцію "Вісла" і ролі Ольштина в ній? Чи знаєте ви, що всі ці українці були примусово виселені з українських територій і жили в різних містах Польщі, зокрема, в Ольштині?" – запитав український міністр.

Він додав, що, якби політики почали копирсатися в історії, якість розмови була б іншою, і порадив залишити цю справу історикам.

Щодо ексгумації тіл немає жодних проблем, наголосив Кулеба. Утім, за його словами, поляки мають вшанувати пам'ять українців, і тоді "ми рухатимемося вперед у взаємоповазі".

Такій заяві Кулеби обурилася частина польських політиків із провладної партії "Право і справедливість", зазначила Rp.

Колишня прем'єрка від ПіС Беата Шидло в соцмережі X написала, що своїми висловлюваннями Кулеба "робить дурниці".

"Глава МЗС України Дмитро Кулеба назвав райони Люблінського, Підкарпатського та Малопольського воєводства "українськими територіями". Це безпрецедентна подія в польсько-українських відносинах. Після понад двох років порятунку України військовою технікою й усілякою іншою підтримкою українська влада ставиться до Польщі з презирством і зухвалістю. Ви не тільки робите неправильно, пане, ви робите дурницю", – написала Шидло.

Ексміністр освіти Польщі Пшемислав Чарнек заявив у соцмережі Х, що український міністр реалізує російські наративи й хоче розсварити Україну з Польщею – країною, "яка допомагає вам вижити", і назвав це напідлішою зрадою.

За даними Rp, депутат від ПіС Януш Ковальський закликав оголосити Кулебу персоною нон ґрата в Польщі.

Ексречник МЗС Польщі Лукаш Ясіна в соцмережі Х написав, що Україна "робить занадто багато, щоб відштовхнути поляків".

Контекст

Збройні конфлікти між поляками й українцями почалися під час Другої світової війни і тривали до 1947 року. Історики, особливо польські, виокремлюють 1943 рік і події на Волині, відомі як Волинська різанина (Волинська трагедія). В інші роки вони відбувалися на Холмщині й у Закерзонні. Точна кількість загиблих у цих конфліктах досі невідома, але жертв нараховують десятки тисяч. Більшість загиблих були поляками.
Події на Волині в Україні й Польщі оцінюють по-різному.
22 липня 2016 року Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом, а також установив 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої. 8 вересня Верховна Рада ухвалила заяву, у якій назвала рішення польського Сейму некоректною оцінкою трагічних подій.
2019 року президент Польщі Анджей Дуда заявляв, що події 1940-х років на Волині були "не війною між Польщею й Україною, а просто етнічною чисткою, просто йшлося про те, щоб поляків із цих територій видалити".
Після початку повномасштабного вторгнення країни-агресора Росії в Україну Дуда й президент України Володимир Зеленський говорили про те, що в історії відносин двох країн розпочався новий етап й "історичні питання здаються дрібними".
Зеленський у день пам'яті жертв Волинської трагедії 12 липня 2022 року вніс у Верховну Раду законопроєкт про правові й соціальні гарантії для громадян Польщі в Україні. Улітку 2022 року його ухвалила Рада, восени закон набув чинності.