На фронті загинула журналістка "Суспільного" й парамедикиня Ірина Цибух. Зеленський сказав, що вона "надихала на боротьбу за Україну"

Цибух, яка мала позивний Чека, загинула під час ротації на харківському напрямку. 1 червня їй мало виповнитися 26 років.

"Це невимовний біль і неймовірна втрата не тільки для батальйону – для всієї України. Чека говорила: "Єдиний вибір про свободу у країні, де йде війна... єдина історія про волю в цьому контексті – це боротьба за цю волю", – навели колеги її слова у прощальному пості.

Президент України Володимир Зеленський у зверненні 30 травня висловив співчуття у зв'язку зі смертю української захисниці. Текст опубліковано на сайті глави держави.

Він вказав на її роль у порятунку воїнів і навчанні інших медиків.

"Мої співчуття всім побратимам і друзям, усім близьким Ірини, кожному, хто її знав, і кожному, кого вона надихала боротися заради України і здобувати результат заради України. Дуже важливо, щоб її справи й зусилля всіх наших полеглих героїв були продовжені", – сказав глава держави.

Брат дівчини опублікував в Instagram лист, який вона написала 8 квітня 2023 року на випадок своєї смерті.

"Привіт, прийміть мої співчуття, не люблю, коли ви сумуєте, але мине час, і цей розпач розсіється, доведеться продовжувати жити життя. Тому не гайте час на страждання, живіть далі", – ідеться в ньому.

У листі Цибух зазначила, що свобода була для неї найвищою цінністю.

"Повномасштабна війна змусила перестати бути рабом страхів, сьогодні, на жаль, не вдалося звільнитися повністю, але, сподіваюся, у мене все вийде, цей лист тому допомога... Щоб мати свободу, треба мати ще інші цінності, треба розуміти себе, добре знати, хто ти для себе є, що таке особисте щастя і як тобі до нього дійти", – написала вона.

У листі Цибух заздалегідь прощалася із сім'єю й побратимами.

"Сьогодні все позаду, моє життя закінчилося, і мені важливо було прожити його гідно: бути чесною, доброю, люблячою людиною. Сьогодні ми працюємо для героїв, і це гарна змога підтвердити свої цінності – бути дійсно тією людиною... Дякую кожному, хто любив і підтримував мене. Не сумуйте за мною, життя дуже коротке, якщо воно продовжується після смерті, то побачимося", – ідеться в листі-заповіті.