Звільнився командир бригади ТрО ЗСУ, підрозділи якої підозрюють у здаванні позицій під час російського наступу на півночі Харківської області

17 червня 23:33

Этот материал также можно прочитать на русском

Звільнився командир бригади ТрО ЗСУ, підрозділи якої підозрюють у здаванні позицій під час російського наступу на півночі Харківської області

Горбенко повідомив, що продовжить службу в ЗСУ
Фото: 125 окрема бригада територіальної оборони Збройних сил України / Facebook

17 червня у Facebook 125-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних сил України опублікували заяву її командира Артура Горбенка про те, що він іде з посади.

"Сьогодні завершується більш ніж дворічна наша з вами спільна служба у 125-й окремій бригаді територіальної оборони. [...] Вдячний всьому особовому складу за вірність присязі, військовому та громадянському обов'язку, відданість українському народові, жертовність, відвагу і професіоналізм, проявлені в ході російсько-української війни, в численних боях і зіткненнях за нашу з вами землю. [...] На жаль, війна і наш спротив ворогу ще не завершені, наша перемога попереду, тому продовжую службу в лавах Збройних сил України", – ідеться в заяві.

Причин звільнення командира 125-та бригада не вказала.

У травні стало відомо, що Державне бюро розслідувань (ДБР) розслідує дії військових цього підрозділу територіальної оборони, які могли призвести до прориву російських окупантів у Харківській області. Кримінальне провадження розпочали за ч. 4 ст. 425 (недбале ставлення до військової служби) та ст. 429 (самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю) Кримінального кодексу України.

За даними слідства, 10 травня біля Стрілечої, Красного, Борисівки, Пильної, Гатища та інших населених пунктів Харківської області підрозділи 125-ї бригади покинули бойові позиції під час російських штурмових дій. У ДБР заявляють, що командування 125-ї бригади та підпорядкованих їй підрозділів, зокрема 415-го окремого стрілецького батальйону, 23-ї механізованої бригади та 172-го окремого стрілецького батальйону, не організувало належної оборони позицій на кордоні з РФ. Також військові покинули позиції, через що наступ окупантів стримували сили другого ешелону, зазначили у ДБР. Це призвело до втрат позицій, військової техніки й особового складу.

Зокрема, на допит у цьому провадженні викликали полонених російських окупантів.

Контекст

Уранці 10 травня країна-агресор Росія розпочала новий наступ на півночі Харківської області.

Увечері 16 травня в обладміністрації заявили, що активне просування окупантів територією регіону вже зупинено. За даними президента України Володимира Зеленського, окупанти в Харківській області змогли пройти щонайбільше на 10 км від кордону.

12 травня стало відомо про вуличні бої вже у Вовчанську. Зокрема, український військовий Денис Ярославський (за даними "Главкому" – командир підрозділу розвідки ЗСУ) заявив у Facebook, що 125-та бригада нібито покинула позиції, і стверджував, що раніше воїнам бригади "впарювали на підпис акти приймання/передавання фортифікацій, які навіть на 30% не були готові як завершене будівництво".

Після цього у 125-й окремій бригаді тероборони ЗСУ заявили, що через загострення ситуації в Харківській області, зокрема у смузі її відповідальності, у медіапросторі "з'явилися вкраплення відвертої ІПСО".

У Харківській ОВА розповідали, що є кілька ліній оборони й регіональна влада будувала третю лінію оборони, подекуди – другу, залежно від кілометражу до лінії зіткнення або кордону. "Перша лінія й основна частина другої – це безпосередньо відповідальність Збройних сил і тих військових частин, які заходять на ці позиції. Будувати, використовуючи бетонні конструкції, велику будівельну техніку на першій лінії, – це просто неможливо", – зазначав голова ОВА Олег Синєгубов.

війна військові звільнення ЗСУ війна Росії проти України