+13 Київ
Президент Білорусі Олександр Лукашенко доручив знайти альтернативу російській нафті, але на це потрібно чимало часу, заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" білоруський незалежний політичний оглядач Роман Яковлевський.
"Ми спостерігаємо помітне зростання напруженості між президентом РФ Володимиром Путіним і президентом Білорусі Олександром Лукашенком. Тому я б не відкидав будь-яких варіантів розвитку подій. З огляду на все, Путін безповоротно вирішив не субсидувати Білорусь у таких обсягах, як раніше. Лукашенко сказав так: "Ми готові до будь-яких цін на газ і нафту, але на рівних умовах. Наприклад, як у Смоленській області". На що Путін відповів, що Смоленська область – це частина Росії. Чим фактично поставив хрест на Союзній державі", – вважає Яковлевський.
На його думку, зараз у білоруського керівництва немає плану дій, щоб швидко замінити постачальника енергоносіїв.
"Буквально 31 грудня стало відомо, що підписано протокол про нафту й газ, який зафіксував ціни на рівні 2019 року, але це всього на два місяці. Лукашенко мало не в останній день минулого року дав розпорядження вивчити варіанти диверсифікації постачань нафти. Але щоб це стало можливим, потрібні відповідні угоди, які за один день не підписують. Це, я б сказав, блеф. На що ще розраховує Лукашенко, не зрозуміло. Важко собі уявити, що зараз може замінити російську нафту", – сказав співрозмовник.
Він зазначив, що ситуація з постачанням нафтопродуктів може позначитися на стані білоруської економіки.
"Скорочення російських субсидій призведе до погіршення економічної ситуації в республіці. Реформ немає. Навіть таке слово заборонили чиновникам використовувати. Можна говорити лише про "модернізацію". Я не відкидаю швидких змін в уряді. Хоча як показує досвід, це нічого не вирішує", – підкреслив Яковлевський.
Водночас він зауважив, що Росія не зацікавлена в дестабілізації ситуації у країні.
"Путін не залишиться в боргу в Лукашенка за його антикремлівську риторику. У якій формі це виявиться, не знаю. Але очікувати можна чого завгодно. Я б не став говорити, що Москва хоче повалення Лукашенка. Путін не зацікавлений у дестабілізації в Білорусі. Його влаштовує, що Лукашенко тримає ситуацію – у Білорусі немає ні розгулу криміналу, ні масових заворушень. Усе скуте страхом. Хоча варто визнати, що приховане бродіння відбувається, зокрема й у номенклатурі. Активнішою стала молодь. Але тут не можна заперечувати і роль самого Кремля. У республіці вже створено цілу мережу інтернет-ресурсів, які просувають постулати російської пропаганди, антизахідні та антиамериканські настрої. Це білоруські медіа, які розміщуються переважно в регіонах. Вони мають потужну ресурсну підтримку РФ і підживлюються російською пропагандою. Усе це я й називаю оксамитовою окупацією", – підсумував оглядач.
3 січня стало відомо, що Росія припинила постачання нафти в Білорусь.
Білорусь і Росія не можуть домовитися щодо вартості нафти, тарифу на транзит через Білорусь і компенсації "за погіршення економіки білоруських НПЗ" після так званого податкового маневру у РФ.
Протягом 30–31 грудня Лукашенко вів переговори про постачання нафти з Путіним і розмовляв із міністром енергетики Росії Олександром Новаком. Після цього білоруський президент провів нараду з керівництвом нафтохімічного комплексу республіки та доручив шукати альтернативні джерела.
Раніше Лукашенко заявляв, що якщо Москва "нахилятиме" Мінськ, Білорусь візьме сировину з Європи, перекривши транзит російської нафти.
Російська нафта йде в Білорусь та в інші країни нафтопроводом "Дружба" – найбільшою у світі системою магістральних нафтопроводів. Російську нафту постачають до білоруського Мозиря, де нафтопровід розгалужується на дві гілки: північну (територією Польщі, Німеччини, Латвії та Литви) і південну (територією України, Чехії, Словаччини, Угорщини та Хорватії).
