0 Київ
17 березня комітет Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування планує розглянути доопрацьовану версію законопроєкту №3091 про державний екологічний контроль, який забезпечує передумови для ліквідації Держекоінспекції та створення нового органу для державного екологічного контролю. Про це напередодні повідомила Європейська бізнес-асоціація на своєму офіційному сайті.
У ЕВА зазначили, що в основі законопроєкту закладено ризик-орієнтований підхід і враховано низку критичних зауважень бізнесу.
"Планові та позапланові перевірки здійснюються в робочий час відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку. Визначено, що під час позапланової перевірки інспектуються лише ті питання, які стали підставою для її проведення. Уточнено механізм проведення нового заходу державного екологічного контролю – рейдових перевірок, які можуть здійснюватися виключно щодо фізичних осіб. Виключено повноваження органів державного екологічного контролю зупиняти діяльність підприємств без рішення суду", – перерахували в асоціації.
Також у новому варіанті контроль за дотриманням вимог ліцензійних умов не регулюватиме цей закон, який прибирає дублювання функцій з іншими органами. У ЕВА підкреслили, що законопроєкт загалом прагне вписати принципи екологічного контролю в ієрархію чинного законодавства у цій сфері.
Водночас у тексті документа містяться неоднозначні положення, які ще більше зарегулюють природоохоронну галузь і які не підтримує бізнес, заявили в асоціації.
"Можливість застосування правил міжнародних договорів, які ратифікувала ВРУ. Такі положення можуть бути не адаптовані до українського законодавства, а відтак створюють поле для подвійних трактувань та тиску. Перевірка може відбуватися на підставі звернення органів досудового розслідування в рамках кримінального провадження. Це положення значно розширює підстави для позапланових перевірок, які виходять за межі природоохоронної сфери, а також може нести потенційні репутаційні втрати для підприємств", – зазначають автори заяви.
Законопроєкт пропонує ввести чотириступеневу градацію підприємств залежно від ступеня ризику для довкілля – від "найвищого ступеня ризику" до "незначного", хоча нині в чинному законодавстві передбачено триступеневу систему класифікації.
"На думку бізнесу, це може сприяти суб'єктивному підходу до визначення періодичності проведення перевірок і упереджено скорочувати строк повторної перевірки контролюючим органом. У ЄС повторні перевірки можуть здійснюватися не частіше ніж раз на шість місяців", – підкреслюють у ЕВА.
Не підтримує бізнес і низку нововведень у морській галузі та сфері водного транспорту, а також рішення надати можливість фізособами бути по суті ініціаторами перевірок.
"Використання в якості підстав для перевірки звернень фізичних осіб про порушення, спричинена шкода від якого не доведена. Це може призвести до блокування роботи підприємства у зв'язку із заздалегідь неправдивими скаргами. Тому обґрунтованість і наявність фактичних доказів такої шкоди обов'язково має бути передбачена в законопроєкті", – зазначили в організації.
Санкції за недопуск посадових осіб на підприємства там також вважають порушенням прав бізнесу.
"Звільнення органів держекоконтролю від сплати судового збору, якщо позов подає бізнес, наприклад, оскаржуючи результати перевірки. Такий підхід порушує рівновагу можливостей держави та підприємств. Забезпечення встановлення систем автоматичного моніторингу протягом шести місяців після набуття чинності законопроєктом. Це положення вже передбачено законопроєктом №4167. Чітко визначені повноваження та обов'язки як контролюючих органів, так і суб'єктів господарювання. При цьому відповідальність за їхнє невиконання передбачено лише для підприємств. Відтак, слід також встановити норму про відповідальність перевіряючих за втручання в роботу бізнесу", – перерахували в ЕВА спірні норми.
В організації звернули увагу, що положень, які не підтримує бізнес-спільнота, у законопроєкті чимало.
"Тому Європейська бізнес-асоціація звертається до парламенту та уряду із проханням врахувати зауваження бізнесу і сприяти розробці якісної та комплексної природоохоронної системи, аби після реформи ми отримали ефективний орган, а не бюрократичного гіганта, основна мета якого – тиск на бізнес" , – резюмували в Європейській бізнес-асоціації.
