$41.43 €43.47
menu closed
menu open
weather -1 Київ
languages

Нардепи і судді масово занижують вартість своїх машин, щоб не платити податків – ЗМІ

Нардепи і судді масово занижують вартість своїх машин, щоб не платити податків – ЗМІ Українські держслужбовці оцінюють вартість своїх люксових автомобілів у 149 тис. грн
Фото: vesti-ukr.com

До електронних декларацій народних депутатів і державних службовців України внесено десятки автомобілів з указаною вартістю 149 тис. грн, тому що дорожчий транспорт вивчає податкова служба та Державна служба фінансового моніторингу, пише Bihus.info.

Для обходу лімітів на готівкові розрахунки та з метою приховати великі покупки від фінансового моніторингу депутати, судді, прокурори, працівники податкової служби та навіть слідчий Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) вказали в своїх деклараціях люксові автомобілі за ціною 149 тис. грн, повідомляє Bihus.info.

"Сотні декларантів указали одну і ту ж цифру... як вартість своїх Lexus, Mercedes, Infiniti, Porsche Cayenne, Land Cruiser. Усього в базі електронних декларацій... знайшли близько трьох сотень таких декларантів", – пише видання.

Серед тих, хто входить до числа таких держслужбовців, названі, зокрема, екс-голова президентської адміністрації Борис Ложкін (продав у 2015 році за 149 тис. грн Lexus GX460), позафракційний нардеп Сергій Тарута (дружина купила в 2015 році Lexus GX470 за 149 тис. грн), суддя Конституційного Суду Михайло Гультай (у 2015 році купив за 149 тис. грн Lexus RX350) і старший детектив НАБУ Денис Моторний (купив минулого року Nissan Murano за 149 тис. грн).

"Практично жоден опитаний декларант не визнав, що задекларував за заниженою ціною. Як і не зміг пояснити, чому купив-продав автомобіль саме за 149 тис. грн", – сказано в матеріалі.

Зазначають, що в період з 2013-го по 2017 рік ліміт забороняв готівкові операції на суму понад 150 тис. грн. За дотриманням ліміту повинна слідкувати податкова. Розрахунки від 150 тис. грн потрапляють під обов'язковий фінансовий моніторинг Держфінмоніторингу.

Уведення електронного декларування було однією з вимог Європейського союзу для реалізації безвізового режиму з Україною. 30 жовтня 2016 року завершився перший етап подання е-декларацій українськими чиновниками, з 1 січня 2017 року розпочався другий.

У Нацагентстві з питань запобігання корупції повідомили, що в Єдиному реєстрі електронних декларацій станом на 30 жовтня зареєстровано понад 115 тис. користувачів і понад 103 тис. декларацій.

За даними Комітету виборців України, народні депутати задекларували загалом майже 12 млрд грн.

За внесення недостовірних даних до е-декларацій передбачено покарання у вигляді штрафу на суму від 17 до 51 тис. грн або позбавлення волі на строк до двох років.