Сповіщаючи про рішення Путіна зупинити бойові дії на всіх напрямках фронту, у Кремлі заявили, що вже віддано відповідні вказівки міністру оборони РФ Андрію Бєлоусову та начальнику Генерального штабу збройних сил РФ – командувачу об'єднаного угруповання військ генералу армії Валерію Герасимову.
Експерти, яких опитало незалежне російське видання "Новая газета Европа", звернули увагу, що президент України Володимир Зеленський заявляв про готовність України до перемир'я на Великдень (а також до припинення ударів по енергетиці) ще 30 березня. Однак тоді у Кремлі стверджували, що не побачили в його пропозиції "чітко сформульованої ініціативи".
Зараз співрозмовники видання бачать у запропонованому Путіним перемир'ї "не так гуманітарний жест, як військову необхідність для Росії". Вони попереджають, що головне для російської армії зараз безпечно підтягнути сили до передової.
Військовий аналітик, ексспівробітник СБУ Іван Ступак у коментарі ЗМІ пригадав минулорічне великоднє перемир'я, під час якого фіксували зниження інтенсивності боїв, але не їхню повну відсутність. За його словами, цей досвід засвідчив, що сторони використовують перемир'я у своїх інтересах: проводять ротацію, підтягують резерви, підвозять боєприпаси і зміцнюють позиції.
Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко додав, що сторони у цей період також можуть евакуювати тіла загиблих з поля бою й безпечно перекинути на вогневу свіжі підрозділи. Збройні сили України не будуть автоматично дотримуватися запропонованого перемир’я, наголосив він. Якщо російські війська продовжать наступальні дії на окремих напрямках, українські військові відповідатимуть. Коваленко висловив думку, що ініціатива Кремля має не гуманітарний, а пропагандистський характер. Він зазначив, що влада РФ прагне подати Путіна як "миротворця" і покращити його імідж. Водночас Росія може вимагати від України беззастережного дотримання тиші, продовжуючи активні дії, передислокацію сил чи навіть атаки там, де це буде вигідно. У зриві домовленостей звинувачуватиме ЗСУ.
Коваленко підкреслив, що торішнє перемир’я мало, найімовірніше, показовий характер. На окремих ділянках фронту російські війська хоча й припинили атаки, але активізували розвідку, провели укріплення позицій і посилення підрозділів. На інших напрямках, за його словами, інтенсивність боїв лише зросла.
Український військовий експерт, полковник запасу Роман Світан заявив, що, згідно з військовими законами, короткострокове перемир'я насамперед вигідне стороні, яка наступає. РФ зможе підтягнути резерви для подальшого наступу. Він припустив, що після закінчення перемир'я армія РФ атакуватме українські позиції і ЗСУ "втратять багато людей". Він назвав припинення вогню "подарунком для Путіна".
Керівник безпекових програм Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Павло Лакійчук в ефірі "Київ 24" заявив, що заява Путіна про великоднє перемир’я спрямована на третю сторону.
"Як на мене, ці всі заяви Путіна вони спрямовані на третю сторону. Ви йому не вірите, я не вірю, президент Зеленський не вірить, українці не вірять. Тому це спрямовано на тих, хто вірить: на [спеціального представника Трампа Стіва] Віткоффа, на [зятя американського президента Джареда] Кушнера, з якими там на днях збирається зустрічатись", – сказав він.
Так глава Кремля хоче продемонструвати "показову великодушність", вважає експерт. Водночас усе свідчить про те, що цьогорічне перемир’я буде таким самим, як і 2025 року, фактично невідчутним на фронті.
Після заяви Путіна про перемир'я Зеленський наголосив, що Україна готова до "дзеркальних кроків" і що у РФ є можливість не повертатися до ударів по Україні й після Великодня. Натомість у Кремлі такої можливості не розглядають. Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков у коментарі російським пропагандистам агентства ТАСС заявив, що перемир'я має "гуманітарний характер" і що Росія не хоче його продовження. За його словами, РФ хоче не перемир'я, а "міцного стійкого миру", який нібито "може настати сьогодні", якщо Зеленський "ухвалить рішення і візьме на себе відповідальність". Що саме він має на увазі, Пєсков не уточнив. Раніше, 1 квітня, він називав умовою зупинення повномасштабного вторгнення Росії в Україну вихід сил оборони з територій Донбасу, включно з тими, які росіяни досі не змогли окупувати.
The New York Times у своєму аналізі заяв про припинення вогню написала, що воно може привести до рідкісної паузи в бойових діях, навіть попри те, що мирні переговори зайшли у глухий кут. Попри оголошене перемир’я його реальне дотримання залишається під питанням через глибоку недовіру між Києвом і Москвою. Обидві сторони звинувачували одна одну у зриві великоднього режиму тиші торік. В умовах постійних атак і спостереження з дронів навіть коротка пауза могла б дати українським військовим шанс перепочити й поповнити ресурси. Однак навіть якщо домовленості виконають, це навряд чи стане основою для тривалішого зупинення бойових дій на фронті в Україні, вважає NYT.