Іноземці вирішили не ризикувати з приватизацією "Центренерго" через дії НАБУ – економіст 

Непослідовність держави в питанні реформування енергетичного сектору і спекуляції навколо формули "Роттердам плюс" призвели до того, що великі іноземні інвестори не ризикнули взяти участь у конкурсі на приватизацію української держкомпанії "Центренерго". Про це у своїй статті "Що відлякує іноземних інвесторів від участі в приватизації українських енергетичних об'єктів" для агентства "Українські новини" написав економічний експерт, заступник голови Center for Blended Value Studies Олег Гичка.

Він зазначив, що про намір брати участь у конкурсі, запланованому на 13 грудня, повідомили шість компаній, які "не назвеш відомими європейськими гігантами".

"Претендентами на участь у приватизації виступають чотири резиденти з України, один – із Грузії та один – із Білорусі. Представників із країн ЄС – нуль", – підкреслив експерт.

За словами Гички, формально умов проведення конкурсу дотримано: на участь подалося більше ніж одна іноземна компанія, але одного з основних пріоритетів "великої приватизації 2018" – залучення європейських інвесторів – досягти не вдалося.

"Чому? Причини ситуації, що склалася, здебільшого пов'язані не стільки з введенням воєнного стану в Україні (хоча даний аспект не додає привабливості інфраструктурним об'єктам), скільки з непослідовністю державних дій у питанні реформування енергетичного сектору", – підкреслив економіст.

Він нагадав, що згідно з постановою №289 Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг України, від 3 березня 2016 року, закупівлю електричної енергії на оптовому ринку здійснюють за формулою "Роттердам плюс", і ВАТ "Центренерго" є одним із найбільших одержувачів доходів разом із ДТЕК.

"Слідство детективів НАБУ про корупційність даної формули, розпочате ще в березні 2017(!) року, відверто затягнулося, і відсутність судових рішень до приватизації об'єкта ставить під сумнів необхідність інвестування для європейського бізнесу: перспектива подальшої судової тяганини та збитків є малопривабливою", – зазначив Гичка.

На його думку, у такий спосіб дії Національного антикорупційного бюро України значно знизили шанси на прихід в Україну великого іноземного інвестора.

"(Не)імплементація чіткого та послідовного законодавства з його дотриманням найбільше лякає західних інвесторів. А одвічне бажання НАБУ погратися в політику і залізти у формування комунальних тарифів призвело до того, що інвестиційний клімат в Україні погіршився ще більше. Усе, чого досягло своїми діями антикорупційне бюро, – це зменшення шансів на захід в Україну іноземного інвестора. У результаті – маємо те, що маємо". Затягування розслідування НАБУ, гра в збільшення податків, гальмування імплементації законодавства ЄС формує вузол проблем, розрубати який поки не вдається. Чи не так уже й хочеться", – резюмував експерт.

НАБУ розслідує можливу злочинну змову у формуванні та затвердженні порядку тарифоутворення з березня 2017 року, на сьогодні результатів розслідування співробітники бюро не оприлюднили.

Член наглядової ради Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук заявляв, що бюро вже має у своєму розпорядженні результати офіційної експертизи щодо "Роттердам плюс", які підтверджують обґрунтованість формули.

"Центренерго" – одна з найбільших енергогенерувальних держкомпаній України. До складу компанії входить три теплові електростанції (Вуглегірська, Зміївська та Трипільська ТЕС) сумарною потужністю 7660 МВт (приблизно 14% загальноукраїнського показника).