-3 Київ
Віце-прем'єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе заявила, що вона приголомшена останніми заявами прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана щодо прагнень України до членства в ЄС та НАТО. Про це вона написала у Facebook 31 липня.
"Приголомшена останніми заявами Орбана щодо європейських і євроатлантичних прагнень України. А його "прогнози" щодо нової системи світової політики б'ють уже не тільки по Україні, а по НАТО, ЄС і, передовсім, по самій Угорщині. Можу з ним погодитися в тому, що Росія розглядає себе як таку державу, яка є в небезпеці, якщо навколо неї немає зон зіткнення. От тут лиш хочеться зауважити, що за тої нової політики, про яку каже пан Орбан, не виглядає нереалістично, що колись такою зоною Кремль знову обере і його країну, як це вже траплялося в не такому далекому минулому", – написала вона.
Климпуш-Цинцадзе вважає, що Орбан забув про підтримку Угорщини демократичними країнами в той час, коли вона інтегрувалася в ЄС і НАТО.
"Тоді, після десятиліть окупації, Угорщина проходила той самий шлях, що й ми зараз. Але хтось уперто не хоче цього бачити, намагаючись звести реформаторські зусилля воюючої за свободу країни "до нуля". Однак така "сліпота" не повинна нас засмучувати", – заявила вона.
Політик підкреслила, що Україна проводить реформу не для Брюсселя чи Будапешта, а для себе.
"Такі заяви, попри сподівання скептиків із заходу і ворогів зі сходу, є для нас лише зайвою мотивацією працювати більше. Тож поки дехто, кого просто зараз на сході України захищають наші мужні воїни, не бачить небезпеки від Москви і шукає з нею компромісу, ми і далі робитимемо навіть неможливе, аби не допустити катастрофи у вигляді нового переділу світу. І ще раз нагадаю, що лише сам український народ, а не закордонні політики, вирішуватиме свою долю і нестиме повну відповідальність за свій вибір перед історією, як, зрештою, і ті, хто обирає інший шлях", – резюмувала Климпуш-Цинцадзе.
Україна активізувала співпрацю з НАТО у 2014 році на тлі анексії Криму Росією і початку російської агресії на Донбасі. Наприкінці 2014-го Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики “позаблоковості“. У червні 2017 року парламент підтримав закон, який закріплює намір України вступити в НАТО.
У грудні 2017 року президент України Петро Порошенко говорив, що в недалекому майбутньому в Україні пройдуть референдуми про вступ країни в НАТО і Європейський союз.
28 лютого 2018 року Порошенко сказав, що його команда обговорює можливість доповнення Конституції пунктом про європейську та євроатлантичну інтеграцію. Він припустив, що його можна внести у преамбулу Основного закону.
9 березня 2018 року в НАТО повідомили, що визнають за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі. Президент України Петро Порошенко заявляв, що Київ наполягатиме на одержанні Плану дій щодо членства в НАТО.
16 вересня 2014 року Угоду про асоціацію України з Європейським союзом синхронно затвердили Верховна Рада і Європарламент. 1 вересня 2017 року Угода про асоціацію набула чинності в повному обсязі. У червні 2017 року ЄС скасував візовий режим з Україною.
Згідно з даними опитування Соціологічної групи "Рейтинг", опублікованими 26 червня, приєднання України до ЄС підтримує 51% українців, проти – 29%. 44% громадян країни – за вступ до НАТО, 36% – проти. Водночас у квітні 2018 року за вступ України в ЄС виступали 53% українців, а за приєднання до НАТО – 43%.
28 липня, виступаючи в університеті в Румунії, Орбан заявив, що не вірить у реалістичність прагнень України до членства в ЄС та НАТО, повідомляє румунське агентство Agepress.
