+7 Київ
– Ви вже привезли до України багато відомих людей, зокрема засновника Virgin Group Річарда Бренсона, американського підприємця Роберта Кійосакі, співзасновника Apple Стіва Возняка та мотиваційного оратора Ніка Вуйчича. Кого з них ви б поставили на перше місце?
– Вони всі унікальні, кожен по-своєму. Привезти Бренсона до України було моєю мрією, тому що я росла на його книгах, на його філософії, коли тільки починала свій бізнес. Його фраза: "До біса все! Бери і роби!" стала для мене девізом. На книгах Роберта Кійосакі виросло дуже багато бізнесменів. Як можна було його не привезти до України? У 2016 році ми першими привезли Ніка Вуйчича. Я просто розуміла, що тільки тоді він міг дати ту мотивацію, ту силу, якої вкрай не вистачало нашому суспільству. Стів Возняк, який приїжджав 2017 року, це людина, яка, правду кажучи, змінила світ.
– Як вам удалося привезти на перший форум, який пройшов 2015 року, Бренсона, з огляду на тодішню ситуацію в країні?
– Тоді був дуже важкий час. Привезти його вдалося тільки завдяки мрії та взятим зобов'язанням, тому що підписанню контракту передували переговори, які тривали приблизно чотири місяці. Його приїзд ми почали обговорювати ще навесні 2014 року. У мене тоді навіть у голові не вкладалося, що може бути восени. Я припустити не могла, що це переросте в цілу війну. Напевно, ніхто не міг очікувати. У мене було бачення, що зараз усе заспокоїться і затихне. Ми підписували контракт із Бренсоном 29 серпня 2014 року. Я тоді вже не могла не підписати його, хоча розуміла, що ситуація в країні загострюється.
Ольга Редзюк із сином Романом і Річардом Бренсоном. Фото: Ольга Редзюк / Facebook
– Кого ще ви мрієте привезти до України?
– Є дуже багато талановитих людей і яскравих особистостей. Звичайно ж, це Ілон Маск. Він легендарна особистість. Мені цікаві ті, хто опинився у важкій ситуації й піднімався, тому що це люди із серйозною силою волі, особистості з великої літери. Ще мені подобається засновник інтернет-магазину Alibaba Джек Ма, він теж унікальна особистість. Його вважають найбагатшою людиною Китаю. Мені дуже цікавий Тоні Шей. Це ім'я, напевно, мало хто знає. Він засновник компанії Zappos, першого відомого інтернет-магазину, який потім купив Amazon. Шей вніс серйозні інноваційні зміни у клієнтський сервіс. У нього є відома книжка "Доставляючи щастя". Я вважаю, що зараз він – №1 у світі з бізнесменів.
– Із кимось із цих людей ви ведете переговори про приїзд?
– Звичайно, але прогнозувати їхній приїзд до України поки не можу. Часто переговори ведуться довго. Із Маском вони тривають уже кілька років, із Джеком Ма – другий рік.
– А Дональда Трампа хотіли б привезти?
– Так, хотіла б. Для мене він теж є унікальною особистістю. Трамп кілька разів ставав банкрутом, але щоразу піднімався і зараз – президент США.
– Ви коли-небудь вели з ним переговори про приїзд?
– Ні, ніколи. У мене не було досвіду спілкування з ним і жодного контакту.
– Із ким ви ведете переговори?
– Мені цікаво ще раз привезти до України Джо Диспенза (автор книги "Сила підсвідомості, або Як змінити життя за чотири тижні". – "ГОРДОН"). Ми вже організовували його приїзд у листопаді 2017 року. Мені ще цікаві спікери, які доносять розуміння законів усесвіту. Зараз ці люди стають цікавішими. Це, наприклад, Джо Вітале, один зі спікерів фільму "Секрет" (псевдонауковий фільм "Секрет" вийшов 2006 року, він складається з інтерв'ю відомих спікерів. – "ГОРДОН"). Також мені цікаві бізнесмени різного рівня, зокрема [засновник Facebook] Марк Цукерберг, [гендиректор Apple] Тім Кук. З останнім ми ведемо переговори, але там дуже високі гонорари, просто дуже.
– Як часто люди відмовляються приїхати на ваш форум?
– Зазвичай це відмови через зайнятість або тому що вони ще не бачать цінності свого приїзду до України.
– Є люди, які кажуть, що не приїдуть через війну?
– Це називають нестабільною ситуацією. Наскільки я розумію, під цим мається на увазі й війна. У 2017 році відмов із цієї причини було більше, зараз уже рідше звучить.
– Квитки на Olerom Forum One коштують досить дорого – від 2,5 тис. грн до 95,6 тис. грн. Як переконати українців заплатити стільки за відвідування форуму?
– Аналогів нашого заходу просто немає. Його бюджет найбільший з усіх, які проводять в Україні. У нас є різні квитки. Якщо ми беремо ціну 95 тис. грн, то це тільки 50 квитків, які передбачають закриту VIP-вечерю з такими особистостями, як Шварценеггер, Вейлз, Феррацці, робот Софія. Я вважаю, що це оптимальні ціни. Якщо ми беремо квитки white gold 41,6 тис. грн, то це 100 квитків, які передбачають участь у afterparty. Найпоширеніші – bronze, silver і gold. Вони коштують від 2,5 тис. до 10 тис. грн.
– Ваші найдорожчі квитки розкуповують?
– Так, ніколи не залишалося, тому що це лише 50 місць і ці квитки передбачають фото, спілкування і VIP-вечерю з легендами світового рівня.
– Такий форум досить дорого організувати. Чи є він прибутковим?
– По-різному буває. Усе залежить від того, скільки людей, однодумців, партнерів зацікавлені взяти участь у цьому, проявити себе.
Ольга Редзюк із Ніком Вуйчичем. Фото: Ольга Редзюк / Facebook
– Гонорари – це головна стаття витрат?
– Так, це велика частина витрат.
– Десь відсотків 70?
– Грубо кажучи, так.
– Чи були у вас спікери з гонорарами від мільйона доларів?
– Поки що ще ні. Думаю, що все ще попереду. У Шварценеггера менше, але наскільки, я сказати не можу.
– Чим ваш форум корисний?
– Якщо людина буде сприймати контент від спікерів, він може взяти корисні речі для себе, свого бізнесу і впроваджувати їх хоч із наступного робочого дня. Він також може отримати позитивну енергію, тому що ми перебуваємо в середовищі, де навколо негатив. Ще відвідувачі форуму можуть дістати цікаві, корисні контакти, знайти собі персонал, партнерів або інвесторів. Зрештою, багато хто хоче просто сфотографуватися з Арнольдом Шварценеггером.
– На Olerom Forum One завжди є і не дуже відомі в Україні спікери. Хто з них став відкриттям для українців і найбільше запам'ятався?
– У 2015 році відкриттям став [російський підприємець] Євген Чичваркін. Його мало хто знав, він мало виступав. Після Olerom Forum One у якому тільки місті України Чичваркіна не було. У 2016 році це був фінансист Едвард Дубинський. Він уже досить відомий в Україні. Якщо брати 2017 рік, то це відомий інвестор, мультимільярдер Ілля Лаурс, творець першого інтернет-магазину додатків для мобільних пристроїв GetJar. Мені багато хто говорив, що його виступ був настільки захопливим і цікавим, що навіть було чути, як муха пролітає. Потім його почали запрошувати на різні заходи, закриті інвестклуби.
– Як думаєте, хто стане відкриттям цього року?
– Думаю, [експерт із нейромаркетингу] Мартін Ліндстром або [тренер із лідерства] Тім Келлі.
– Скільки часу триває підготовка до форуму?
– Як мінімум шість місяців, а взагалі – вісім-дев'ять. Цього року все вийшло дуже швидко, на організацію у нас було 1,5 місяця, але ми ризикнули, оскільки розуміємо, що Арнольд Шварценегер і робот Софія не просто вперше в Україні, а, можливо, один раз у житті. Я просто беру і роблю, розумію, наскільки це цікаво й актуально.
Якщо ми беремо команду, то це приблизно 35 людей, але є ще до 200 волонтерів, а також партнери, однодумці.
– Чому на організацію у вас було лише 1,5 місяця? До останнього чекали відповіді від Шварценеггера?
– Так, навіть коли ми вже сформували склад спікерів, усе одно чекали Арні, дуже сподівалися на цей контракт і отримали його в ексклюзивним порядку, тобто він їде тільки на Olerom Forum One. Виступ Шварценеггера триватиме годину.
– Як довго ви з ним вели переговори?
– П'ять місяців. Домовитися було непросто, зокрема через те, що в нього є контракти з кіностудіями. Він залежний від цих контрактів. Ці моменти гальмували процес.
– Скільки потрібно заплатити за приїзд робота Софії?
– Вартість її приїзду – на рівні гарного європейського спікера.
– Які приблизно гонорари отримують спікери?
– По-різному. До $100 тис., а є більше, набагато більше.
– Із ким зі спікерів, які вже приїжджали, ви найдовше вели переговори?
– До Шварценеггера це був Річард Бренсон, із яким ми вели переговори чотири місяці, але ідею привезти його я виношувала шість років, тому все-таки він.
– Ви готові заплатити спікеру за приїзд від мільйона?
– Усе залежить від людей, які будуть готові підтримати мою ідею, тому що самостійно я поки не можу брати відповідальність за такі гонорари. Усе залежить від однодумців, від людей, які розуміють серйозність і необхідність таких приїздів до України, розуміють, наскільки це впливає на PR нашої країни, ментальність наших бізнесменів.
Фото: Ольга Редзюк / Facebook
– Правильно я розумію, що зараз у вашому списку за вартістю приїзду перше місце посідає Шварценеггер?
– Так, він на першому.
– На другому Бренсон?
– Напевно.
– А на третьому Возняк?
– Так.
– Чи плануєте зустріч Шварценеггера, наприклад, із президентом?
– Нам поки пропозиції щодо організації такої зустрічі не надходили.
– А коли Возняк приїжджав, була якась зацікавленість із боку влади?
– Так, зацікавленість.
– Були якісь зустрічі?
– Мені не хочеться цю тему обговорювати, тому що там вийшли не дуже коректні речі.
– Тобто хотіли організувати якусь зустріч, але не вийшло?
– Якось так.
– Хто був у цьому винен?
– Ми зараз не будемо говорити про провину. Мені не хочеться чіпати тієї теми. Ідеться про рівень ментальності й розвитку нашого суспільства, починаючи від держструктур.
– Ішлося про зустріч із президентом?
– Ні, не на рівні президента.
– Із прем'єр-міністром?
– Так.
Возняк приїжджав до України 2017 року. Фото: forumone.olerom.com
– Ваша компанія займається також корпоративним навчанням. В Україні на цьому ринку багато компаній?
– Так, звичайно, дуже багато. Я рада, що багато компаній уже дають запит на навчання. Ще років п'ять тому мало компаній розуміло, що важливо виділяти кошти на навчання. Зараз же дедалі більше керівників це вносять до бюджету, розуміючи, що персонал важливо розвивати, зокрема особистісні якості, soft skills, і що найголовніший навик – вміння швидко навчатися.
– Які компанії замовляють корпоративне навчання?
– Безліч компаній. Якщо ми беремо великі компанії, то всі. Це є стабільною частиною витрат у бюджеті. Мене дуже тішить, що середній і малий бізнес, якщо навіть не замовляє корпоративного навчання, то відправляє співробітників на відкриті заходи.
– Чи є серед ваших клієнтів державні компанії?
– Ні, державних поки немає, але я була б рада, тому що коли я спілкуюся з державними структурами, то розумію, що там неоране поле для навчання, починаючи від комунікацій, тому що цивілізований рівень комунікацій уже набагато вищий.
