Тортури, тиск, погрози. ООН опублікувала доповідь про порушення прав людини в анексованому Росією Криму

Верховна комісарка з прав людини ООН Мішель Бачелет презентувала доповідь "Про права людини у Криму, Нікарагуа і Венесуелі", документ опублікували 2 липня.

Доповідь охоплює період із 1 липня до 31 грудня 2019 року і спирається на роботу Місії з контролю за дотриманням прав людини в Україні.

"Порушення прав людини, пов'язані з тортурами й іншими видами жорстокого поводження з боку правоохоронних органів, тривали у Криму. У всіх задокументованих випадках, коли жертви зверталися зі скаргами в суди і правоохоронні органи, жодного з порушників не було притягнуто до відповідальності", – зазначено в доповіді.

В ООН наголосили, що на анексованому півострові триває криміналізація свободи висловлювання думок у соціальних мережах, також журналісти продовжують стикатися із втручанням у їхню професійну діяльність. Кілька груп громадянського суспільства зіткнулося з перешкодами в організації конференцій, громадських обговорень та інших зустрічей.

"Моє управління одержало інформацію про тиск і погрози з боку правоохоронних органів на власників об'єктів, де планували зустріти кримськотатарські громадські групи", – підкреслила Бачелет.

У доповіді наведено приклади порушення Росією міжнародного гуманітарного права: РФ провела десятий призов в армію на окупованому півострові і продовжує застосовувати кримінальне право.

"Переведення затриманих з окупованої території на територію держави-окупанта продовжують порушувати заборону на індивідуальні або масові примусові переміщення, а також на депортацію захищуваних осіб", – ідеться в документі.

Верховна комісарка з прав людини також висловила стурбованість дискримінацією, із якою стикалися нинішні й колишні жителі Криму під час спроби дістати доступ до банківських послуг або зареєструвати народження та смерті в Україні.

Росія анексувала Крим після незаконного "референдуму" 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна та більшість країн світу. Наразі між материковою Україною і Кримом діє контрольно-пропускний режим, а Київ де-факто не контролює півострова.

Після анексії Криму, за даними правозахисників, ситуація із правами людини на півострові значно погіршилася. Під різними приводами, зокрема боротьби з екстремізмом, влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливо кримських татар, заявляли правозахисники із Human Rights Watch.