У МЗС Польщі заявили, що можливості підписання історичної декларації з Україною "немає навіть на обрії"

Імовірності укладання історичної декларації між Україною та Польщею "немає навіть на обрії". Про це в інтерв'ю РАР сказав заступник міністра закордонних справ Польщі Бартош Ціхоцький. Матеріал доступний підписникам агентства, його фрагменти опублікувало видання wPolityce.pl.

За словами Ціхоцького, у діалозі з українською стороною наявна адміністративна заборона на пошуки та ексгумацію. Він зазначив, що ця заборона "демонструє, наскільки відрізняються наші погляди на історичну правду".

Дипломат висловив надію, що польсько-ізраїльська історична декларація, підписана 27 червня, конструктивно вплине на польсько-українські відносини.

У жовтні 2016 року польський Сейм і Верховна Рада України ухвалили спільну Декларацію пам'яті та солідарності, яка мала покласти край історичним суперечкам. Незважаючи на це, історичне питання залишається джерелом напруженості між країнами.

Улітку 2017 року українська сторона відмовила польській у пошуку та ексгумації похованих на території України поляків.

2 листопада 2017 року тодішній міністр закордонних справ Польщі та член партії "Право і справедливість" Вітольд Ващиковський заявив, що Польща має намір запустити процедуру, яка не дозволить в'їхати в країну українцям, котрі демонструють антипольські погляди.

26 січня 2018 року польський Сейм проголосував за поправки до закону про Інститут національної пам'яті. У ніч на 1 лютого документ схвалив польський Сенат. 6 лютого президент Польщі Анджей Дуда підписав ініціативу і передав її в Конституційний суд, щоб той перевірив, чи вона не обмежує свободи слова і переконань.

Закон установлює кримінальну відповідальність за заперечення участі українських націоналістів і членів українських організацій, які співпрацювали з німецьким Третім рейхом, у злочинах проти поляків у 1925–1950 роках.

Верховна Рада України ухвалила заяву, у якій засудила "спроби польської сторони прирівняти дії всіх борців за незалежність України до злочинів двох тоталітарних режимів ХХ століття – нацистського і комуністичного".

27 червня Сейм підтримав поправки до закону про Інститут нацпам'яті Польщі, які скасовують ст. 55а. Нею передбачено кримінальне покарання за публічні звинувачення на адресу Польщі у злочинах, скоєних під час Голокосту, у пособництві нацистській Німеччині, воєнних злочинах або злочинах проти людяності. Також закон скасовує ст. 55b, згідно з якою до відповідальності за такі злочини могло бути притягнуто і поляків, і іноземців. Водночас частини закону про Інститут нацпам'яті Польщі, яка стосується українських націоналістів, Сейм не міняв.

Того ж дня зміни підтримав Сенат Польщі, а згодом підписав президент країни Анджей Дуда.