Боррель пояснив, чому Європа "ризикує загинути" і наражається на небезпеку "стати васалом" США

Політика

Європа як політичний проєкт ризикує загинути, якщо нічого не зробить зі своєю слабкістю. Про це у спільній з експрем'єром Бельгії Гі Верхофстадтом і колишнім депутатом Європарламенту Доменеком Руїсом Девезом колонці для Politico заявив ексглава дипломатії ЄС Жозеп Боррель.

За словами політиків, європейські керівники "не мають довгострокового політичного бачення, лідерства і єдності".

"Наш союз має небезпечно роздроблений і слабкий вигляд, він немов застряг у несприятливому внутрішньому й зовнішньому середовищі. Європа, де проживає всього 5% світового населення і де зростає економічний розрив з іншими великими державами, не тільки стикається зі світом континентальних імперій, а й наражається на реальну небезпеку стати васалом Америки", – написав Боррель спільно з Верхофстадтом і Девезом.

Це стало очевидним після односторонніх поступок, які зробили президенту США Дональду Трампу у сфері оборонних видатків і торгівлі, а також після того, як Європа погодилася відігравати другорядну роль у врегулюванні війни в Україні, вважають політики.

Вони додали, що головною лінією в ЄС стало лестити й утихомирювати Трампа, "сподіваючись на мінімізацію збитків", що, зі свого боку, "посилює політичну, стратегічну і навіть економічну залежність" Євросоюзу від Вашингтона, і "це навряд чи працює".

Навіть більше, через "відсутність єдності й міжнародного авторитету" ЄС більше не відіграє головної ролі в урегулюванні закордонних конфліктів, наголосили Боррель, Верхофстадт і Девез.

"На цей момент має бути зрозуміло, що Трамп не є і ніколи не буде союзником. Його Америка є величезним геополітичним, економічним і культурним шоком для Європи", – ідеться в колонці.

Але "перетворення на протекторат США не є неминучим", зазначили європейські політики.

Як альтернативний шлях вони запропонували "відродження проєвропейської більшості у трьох інституціях" ЄС – особливо в Європарламенті.

"Для початку парламент міг би заблокувати зниження тарифів на американські продукти, – ідеться в колонці. – Окрім того, треба зміцнити наш політичний союз, подолати ветократію, яка дає змогу прем'єр-міністру Угорщини Віктору Орбану блокувати військову допомогу ЄС Україні, і побудувати власну систему оборони – таку, яка не буде залежати від США і зможе вселити страх у Кремль", – зазначили Боррель, Верхофстадт і Девез.

На їхню думку, якщо "не вжити жодних заходів і чекати на наступну кризу, щоб імпровізувати з важкими рішеннями", то "Європа як політичний проєкт ризикує загинути".

Контекст

Після вступу на посаду Трамп ввів мита для більше ніж 60 торговельних партнерів, використовуючи їх як важіль тиску на торгових переговорах, нагадало Politico. Зокрема, мита на товари з України встановили на рівні 10%.
Для країн Євросоюзу Трамп спочатку ввів мита на рівні 20%, а потім оголосив про плани підвищити їх до 50% із 1 червня, назвавши ЄС "надзвичайно складним партнером". Вирішив відтермінувати введення запланованих тарифів до 1 серпня. Але 12 липня він заявив, що наступного місяця набудуть чинності 30-відсоткові мита для країн ЄС. Це рішення, як зазначила The Guardian, стало шоком для європейських країн, оскільки європейці й американці витратили місяці на розроблення прийнятної для обох сторін угоди. У ній тарифна ставка для країн ЄС має становити 10%, що й так уп'ятеро перевищувало б тариф, який діяв до приходу Трампа в Білий дім.
23 липня Bloomberg писало, що ЄС планує швидко ввести проти США 30-відсоткові мита на товари вартістю приблизно €100 млрд ($117 млрд), якщо Трамп виконає свою загрозу ввести мито на більшу частину експорту ЄС після 1 серпня.
27 липня президент США повідомив про укладення угоди і назвав її "найважливішою з усіх". За його словами, окрім зобов'язань ЄС закупити енергоресурси зі США на $750 млрд, він взявся інвестувати $600 млрд понад заплановане раніше у сферу оборонної промисловості. У ЄК торговельну угоду зі США оцінили як "найкраще з того, що можна було отримати".
ЗМІ писали, що, ймовірно, "доба приниження" Європи тільки починається.