Голова профільного комітету Ради пояснив, чому Медведчук став підозрюваним тільки 2021 року

Політика

Кримінальне провадження щодо народного депутата від "Опозиційної платформи – За життя" Віктора Медведчука стало можливим завдяки реформі української прокуратури, заявив 13 травня в ефірі телеканала "1+1" нардеп від "Слуги народу", голова парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський.

Мова про це зайшла під час обговорення питання, чому Медведчуком активно зайнялися тільки за два роки після приходу до влади президента Володимира Зеленського.

"Два роки пішло у команди президента Зеленського – і, власне, я був долучений до цього процесу – на реформу прокуратури. Буквально в березні місяці завершилася ця реформа, оновлення кадрового складу, територіальна структура – повністю все перезапущено. І фактично це стало підставою для того, щоб у цій новій структурі була можливість взятися за такі серйозні провадження", – сказав Монастирський.

За його словами, заміна керівників прокуратури "не приводила до зміни підходів".

"Зверніть увагу. Підозру висунуто вже після проведення цілого ряду слідчих дій, експертиз. Тобто всі розуміють, що такий крок – початок довгого шляху – міг бути тільки і лише тоді, коли є бачення слідства про можливість притягнення до відповідальності конкретної особи", – пояснив голова комітету Ради з питань правоохоронної діяльності.

Контекст

Медведчук – один із найбагатших депутатів Верховної Ради. Він входить у першу сотню найбагатших українців за версією журналу Forbes. Видання оцінило його статки у $620 млн, він посідає 12-те місце в рейтингу. Політик відомий своїми зв'язками з Росією, він кум президента РФ Володимира Путіна.
У лютому 2021 року РНБО ввела санкції проти Медведчука, його колеги по фракції Тараса Козака і належних їм та їхнім сім'ям компаній (зокрема під санкції потрапили телеканали "112 Україна", ZIK і NewsOne). Обмеження до цих осіб вирішили застосувати на підставі розслідування СБУ щодо фінансування тероризму. Під санкції зокрема потрапив Новошахтинський завод нафтопродуктів, оскільки, за даними ЗМІ, він забезпечував нафтопродуктами окуповані Росією території Донецької та Луганської областей. Секретар РНБО Олексій Данілов заявляв, що дизпальним із цього заводу заправляють російські танки в ОРДЛО.
11 травня генпрокурорка України Ірина Венедіктова підписала Медведчуку і Козаку підозри у державній зраді та замаху на розкрадання національних ресурсів. ЗМІ повідомили, що в будинку Медведчука в Києві й офісі ОПЗЖ СБУ проводила обшуки.
Венедіктова підкреслила, що політики у справі немає, ідеться лише про кримінальні злочини.
У справі три епізоди, перший із них стосується допомоги Росії в отриманні нафтогазового родовища в анексованому Криму, другий – передання спецслужбам РФ таємних відомостей про українські війська, третій – участі фігурантів у розробленні проєкту "Луч", за допомогою якого планували вербувати українських мігрантів у РФ.
12 травня Медведчук і його адвокати прийшли в Офіс генпрокурора та ознайомилися з підозрою. За словами захисників політика, його повідомили про підозру за ст. 111 (державна зрада) і за ст. 438 (порушення законів та звичаїв війни) Кримінального кодексу України. Як уточнила Венедіктова, підозра за ст. 438 стосується розкрадання національних ресурсів на тимчасово окупованій території Криму.
13 травня Печерський райсуд Києва відправив Медведчука під цілодобовий домашній арешт до 9 липня. Прокуратура просила заарештувати його до 10 липня з альтернативою застави в розмірі 300 млн грн.
Медведчук назвав справу політично мотивованою.