Гарантії безпеки для України потребують готовності до воєнного протистояння з РФ

Політика

Гарантії безпеки для України передбачають готовність європейських країн до воєнного протистояння із країною-агресором РФ, якщо після мирної угоди вона повторить напад на Україну. Про це в інтерв'ю The Guardian, яке опублікували 20 вересня, заявив президент Фінляндії Александер Стубб.

За його словами, гарантії безпеки як чинник стримування мають бути правдоподібними, а тому мають бути сильними.

Стубб зазначив, що гарантії набудуть чинності лише після майбутньої мирної угоди між Україною й Росією, але Росія не матиме права вето щодо їхнього формату.

"Звісно, вони не погодяться, але це не головне, – наголосив президент Фінляндії. – Росія абсолютно не має права голосу щодо суверенних рішень незалежної держави… Тому для мене не питання, погодиться Росія чи ні".

Стубб визнав, що немає особливих шансів залучити нелегітимного російського президента Володимира Путіна до мирних переговорів – "ця війна є надто значною, щоб він її програв".

На думку фінського президента, Путін "зробив, мабуть, найбільшу стратегічну помилку в новітній історії із часів закінчення холодної війни", і він "зазнав невдачі в усіх своїх стратегічних цілях".

Контекст

У липні 2023 року країни G7, а також Євросоюз ухвалили декларацію про підтримку України з гарантіями безпеки. У разі майбутнього збройного нападу Росії "Велика сімка" пообіцяла надати Україні зброю, військову техніку й економічну допомогу, а також покласти економічні й інші витрати на Росію. Після цього Україна уклала 27 двосторонніх угод із союзниками щодо конкретних гарантій.
Але за останній рік топполітики України і країн-партнерів не згадували публічно про ці документи. Натомість після саміту лідерів Європи із президентом США Дональдом Трампом у Вашингтоні 18 серпня американські та європейські чиновники почали розробляти нову пропозицію, яка передбачає гарантії безпеки для України. Створили робочу групу, до якої увійшли радники лідерів країн із національної безпеки, її очолив держсекретар США Марко Рубіо. Серед сценаріїв, які розглядає ця група, – скерування військового контингенту в Україну в межах гарантій.
Після зустрічі "коаліції охочих" на початку вересня президент Франції Еммануель Макрон заявив, що 26 країн зобов'язалися розгорнути в Україні війська як сили підтримки або забезпечити свою присутність на суші, на морі чи в повітрі, щоб "надати цю підтримку на території України наступного дня після припинення вогню чи встановлення миру". Він відмовився називати кількість військових, які братимуть участь у миротворчій місії.
За даними ЗМІ, попередньо, європейська місія в Україні матиме у складі 25–30 тис. військових, але все ще може змінитися. Туреччина відіграватиме провідну роль у гарантуванні безпеки України на морі, а Великобританія і Франція – на суші. Про безпеку в небі подбає багатонаціональний контингент.
Глава Української держави Володимир Зеленський сказав в опублікованому 16 вересня інтерв'ю, що 26 країн погодилися надати Україні гарантії безпеки на землі, на морі й у небі, але бракує конкретики від США.