Гренландія може стати останнім цвяхом у труні України – Le Monde

Вчора, 23:32

Этот материал также можно прочитать на русском

Гренландія може стати останнім цвяхом у труні України – Le Monde

Ситуація навколо Трампа і Гренландії відсунула війну РФ проти України на другий план, зазначила Le Monde
Фото: EPA

Країна-агресор РФ радіє меті американського президента Дональда Трампа щодо анексії Гренландії, яка є автономією у складі члена НАТО Данії. Про це 21 січня написала Le Monde.

ЗМІ зазначив, що рішучість Трампа заволодіти Гренландією позитивно сприйняв глава російської дипломатії Сергій Лавров, який поспішив провести паралель з українським Кримом, який РФ анексувала 2014 року. Зокрема, Лавров заявив 20 січня, що "Крим так само важливий для безпеки Росії, як Гренландія – для США".

Як зазначила Le Monde, нестабільність трансатлантичних відносин є "справжнім подарунком" для нелегітимного російського президента Володимира Путіна, який мріє побачити крах НАТО.

Різка риторика Трампа грає йому на руку, оскільки посилює розкол між союзниками в оцінці російської загрози.

19 січня пропагандистські росЗМІ винесли на перші шпальти охолодження відносин між адміністрацією США та її європейськими союзниками, зазначаючи, що "бачити Європу абсолютно розгубленою – це приємно".

Для Кремля позитивний момент полягає в тому, що ситуація навколо Трампа й Гренландії відсунула повномасштабну війну РФ проти України на другий план, наголосила Le Monde.

"Гренландія може стати останнім цвяхом у труні України, оскільки європейці, дуже зацікавлені в цьому питанні, ризикують знехтувати цією країною, хоча її доля має набагато більшу вагу для європейської безпеки", – вважає фахівчиня з питань Росії Франсуаза Том.

Водночас у Москві кризу щодо Гренландії розглядають як можливість відновити діалог з європейськими лідерами, написала Le Monde.

Той факт, що США тепер поводяться зі своїми союзниками як із ворогами, погрожуючи економічними санкціями державам, які протистоять їхнім прагненням щодо Гренландії, підштовхує Кремль запропонувати себе як противагу Трампу, додав ЗМІ.

6 січня розмову з Путіним найближчим часом уже допустив президент Франції Еммануель Макрон. За три дні прем'єрка Італії Джорджа Мелоні висловила думку, що для Європи "настав час поговорити" з РФ про війну.

21 січня Трамп виступив на Всесвітньому економічному форумі у швейцарському Давосі. Основні його меседжі стосувалися питання Гренландії.

Контекст

Трамп неодноразово повторював, що США мають дістати контроль над Гренландією, інакше її нібито захоплять Китай і РФ. Він також говорив, що США можуть застосувати військову силу, щоб захопити Гренландію.

На тлі заяв американського президента низка країн, зокрема Данія, Німеччина, Франція, Швеція, Норвегія , Нідерланди, Великобританія, Фінляндія, скерували до Гренландії військових із метою розвідки в межах підготовки до військових навчань. У відповідь Трамп 17 січня анонсував з 1 лютого 10-відсоткові мита на будь-які товари, які постачають у США ці країни НАТО. А з 1 червня ці мита підвищать до 25%, зазначив Трамп. За його словами, вони діятимуть доти, доки не буде досягнуто згоди про "цілковите й остаточне придбання Гренландії" США.

18 січня Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція й Великобританія випустили спільну заяву, в якій зазначили, що такі дії американського президента підривають трансатлантичні відносини.

21 січня в Давосі Трамп заявив, що США нібито вже володіли Гренландією, але після війни повернули її Данії. "Як же безглуздо ми вчинили, зробивши це", – сказав глава Білого дому. Трамп висунув вимогу негайно провести переговори, щоб знову порушити питання придбання Гренландії США.

Того самого дня після переговорів із генсеком НАТО Марком Рютте Трамп заявив, що не вводитиме мита проти країн НАТО. За його словами, вони з Рютте сформували основу майбутньої угоди щодо Гренландії.