+3 Київ
Генеральний прокурор України Юрій Луценко і директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник 13 березня посперечалися на засіданні тимчасової слідчої комісії Верховної Ради про розслідування розкрадань у Збройних силах України. Засідання транслювало "Громадське".
Ситник стверджував, що у розпорядженні бюро не було переписки фігурантів корупційного скандалу, на яку опиралися автори розслідування програми "Наші гроші".
"Давайте вже говорити правду: про те, що було в першому, другому і третьому сюжеті, ми дізналися із самих сюжетів", – сказав директор НАБУ.
Він заявив, що Генпрокуратура має передати бюро матеріали, які, за її даними, належать до підслідності антикорупційних органів.
Луценко відповів, що такі матеріали, зокрема листування з телефону директора компанії "Оптимумспецдеталь" Андрія Рогози, передано НАБУ ще 2017 року.
"Там чітко написано: розмова між Рогозою і [співробітником СБУ Дмитром] Москаленком, між Рогозою і [позаштатним агентом НАБУ Євгеном] Шевченком, Рогозою і [детективом НАБУ Дмитром] Литвиненком, Рогозою і [екс-співробітником "Укроборонпрому" Віталієм] Жуковим, листи, підписані [заступником директора НАБУ Гізо] Углавою та іншими детективами, і навіть спогади про кавоварку, яка стоїть у вашій приймальні... Із 2017 року у вас ця папка, де описано в переписці, хто і як через Шевченка і через інших спілкується з вашими підлеглими і чому виходять листи за підписом ваших підлеглих, причому по кальці, яку їм пересилають перед цим діячі", – обурився Луценко.
25 лютого 2019 року програма "Наші гроші з Денисом Бігусом" опублікувала перші дві частини розслідування про розкрадання в оборонному секторі України. За даними журналістів, фігуранти схеми заробили як мінімум 250 млн грн під час війни на Донбасі. Журналісти стверджують, що учасники групи за допомогою фірм-прокладок скуповували контрабандою вживані запчастини до військової техніки в Росії і у два – чотири рази дорожче перепродували їх заводам "Укроборонпрому". Такою прокладкою був, зокрема, завод "Кузня на Рибальському", який до 2018 року належав президенту України Петрові Порошенку.
Згідно з розслідуванням, у схемі брали участь тодішній перший заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони Олег Гладковський, його син Ігор, Рогоза, Жуков, а також нинішній глава "Укроборонпрому" Павло Букін. Фірму Рогози "Оптимумспецдеталь" називали головною ланкою схеми.
У наступній частині розслідування ішлося, що через дії корупціонерів Україна ледь не зірвала підписаного 2016 року контракту з ремонту літаків Ан-26 для Казахстану. За підрахунками журналістів, чистими організатори схеми контрабандних поставок вузлів отримали $300 тис., із яких $10 тис. віддали Букіну.
У заключній частині розслідування програми "Наші гроші", яка вийшла 11 березня, зазначали, що НАБУ за посередництва свого позаштатного агента Шевченка викреслило фірму "Оптимумспецдеталь" із переліку фіктивних, що дало їй змогу продовжити співпрацю з держконцерном "Укроборонпром", зокрема, продати танкові приціли на Харківський бронетанковий завод за значно завищеною ціною. У листі НАБУ, який показали журналісти, стоїть підпис Углави.
У програмі за 11 березня журналісти також розповіли, що друг Рогози, співробітник Служби безпеки України Москаленко, за винагороду обіцяв залагоджувати претензії, що виникали у контррозвідки до діяльності контрабандистів. Журналісти стверджують, що військова прокуратура тричі починала і припиняла (ймовірно, за незаконну винагороду) розслідування за контрактами "Оптимумспецдеталі" з оборонними підприємствами.
7 березня Ситник повідомив, що його відомство відкрило два кримінальні провадження на підставі матеріалів розслідування програми "Наші гроші", а також провело приблизно 20 обшуків, зокрема, за місцем проживання Гладковських. За словами Ситника, в розслідуваннях фігурує 10 підприємств, які входять у структуру "Укроборонпрому", збитки становлять приблизно 1 млрд грн.
