На саміті Євроради розглянуть спільне масштабне фінансування, імовірно, на сотні мільярдів євро – Макрон

2 березня 16:13

Этот материал также можно прочитать на русском

На саміті Євроради розглянуть спільне масштабне фінансування, імовірно, на сотні мільярдів євро – Макрон

Макрон вважає, що всі мають повернутися від роздратування до спокою, бо на карту поставлено надто важливе
Фото: ЕРА

Під час засідання Європейської ради лідери ЄС розглянуть спільне масштабне фінансування на сотні мільярдів євро, а також обговорять підтримку України й нову архітектуру безпеки континенту. Про це 1 березня повідомив президент Франції Еммануель Макрон в інтерв'ю газеті La Tribune.

"Мета цієї зустрічі – збільшити підтримку України та дати змогу Європейській комісії якнайшвидше розпочати масове спільне фінансування, тому що наша безпека під загрозою", – зазначив Макрон.

Макрон підкреслив, що фінансування, яке обговорять у Брюсселі, – "величезне, імовірно, відповідає сотням мільярдів євро", тому "цей саміт 6 березня дуже важливий". Він додав, що на реалізацію такого проєкту знадобляться роки й тому в короткостроковій перспективі "потрібно зробити все, щоб зберегти підтримку американців".

Французький лідер наголосив, що, на його думку, президент США Дональд Трамп більше зацікавлений укласти угоду про мир в Україні з нелегітимним президентом Росії Володимиром Путіним, ніж дотриматися традиційних американських цінностей, що є помилкою.

"Звичайно, ми всі згодні укласти мир. Проте не може бути справедливого й стійкого миру ціною відмови від України", – сказав Макрон, підкресливши, що в разі згоди Вашингтона підписати перемир'я без будь-яких гарантій безпеки для України "геостратегічний вплив США на Росію, Китай та інші країни зникне того самого дня".

Президент Франції переконаний, що якщо Москву, яка є екзистенційною загрозою для Європи, не зупинити, можливе її подальше вторгнення до Молдови, а згодом, імовірно, і до Румунії.

Макрон підкреслив, що зараз на кордонах "озброєна й агресивна Росія", яка "здійснює терористичні дії та масові кампанії з дезінформації вдома та в Європі". Тому французький президент закликав Трампа "не створювати собі неправильного ворога" і, попри суперечку, відновити діалог із президентом України Володимиром Зеленським.

"Я вважаю, що крім роздратування, усі мають повернутися до спокою, поваги та визнання, щоб ми могли конкретно рухатися вперед, бо те, що поставлено на карту, надто важливе", – наголосив Макрон.

Контекст

14 лютого на Мюнхенській конференції з безпеки віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив про відхід Європи від основних цінностей, які поділяють зі США. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус назвав таку заяву Венса "неприйнятною". Глава дипломатії Європейського союзу Кая Каллас у відповідь на критику європейської демократії зазначила, що США "намагаються посваритися" з Європою.

18 лютого відбулися переговори між РФ і США в Ер-Ріяді (Саудівська Аравія). Їм передувала телефонна розмова Трампа з Путіним 12 лютого. У зустрічі в Саудівській Аравії від країни-окупанта взяли участь глава МЗС Сергій Лавров і помічник Путіна Юрій Ушаков, від США – держсекретар Марко Рубіо, радник Трампа з питань нацбезпеки Майк Волц і спецпосланник глави Білого дому Стів Віткофф.

На "Українському ланчі" в межах Мюнхенської конференції з безпеки 15 лютого спецпредставник Трампа з питань України та РФ Кіт Келлог заявив, що США не вважають, що в мирних переговорах щодо України мають брати участь лідери Європи.

26 лютого Трамп повідомив, що Зеленський 28 лютого приїде у Білий дім. "Ми підпишемо угоду [про мінерали], яка буде дуже великою", – анонсував американський президент.

Трамп говорив, що угода про рідкісноземельні метали "стане опорою для України". Планували, що підписання угоди відбудеться орієнтовно о 20.00 за київським часом.

У Білий дім Зеленський прибув після 18.00. Трамп зустрів його, після цього лідери пішли спілкуватися в Овальному кабінеті. Там між ними виникла суперечка, після якої Трамп заявив, що Зеленський не готовий до миру за участю США, а президент України достроково покинув Білий дім. Підписання угоди й пресконференції після цього не було.