Посол України в Німеччині вважає можливим вступ України в НАТО до 2030 року

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.

7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.

2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020 року Україні надали статус партнера розширених можливостей.

14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує входження України в НАТО.

Президент США Джо Байден говорив, що російська агресія не стане на заваді вступу України в НАТО. Водночас, відповідаючи на запитання, чи отримає Україна план дій щодо членства в НАТО, він сказав, що "це ще треба побачити" і спочатку Україна має викорінити корупцію.

Глава МЗС України Дмитро Кулеба говорив у липні, що Україна хоче одержати від НАТО конкретну інформацію щодо перспектив приєднання до Альянсу. "Якщо Росія є причиною, не кажіть нам, що це через брак реформ", – наголошував міністр.

За словами спікера Кремля Дмитра Пєскова, вступ України до Альянсу змусить Росію вжити "активних заходів". У відповідь Кулеба заявив, що Київ не цікавить думка Росії про приєднання України до НАТО.

20 жовтня під час візиту до Києва глава Пентагону Ллойд Остін зазначив, що "жодна третя країна" не має права вето на вступ України в НАТО. У відповідь президент РФ Володимир Путін сказав, що міністр оборони США "відкриває двері НАТО Україні".

Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Росія не має боятися вступу України в НАТО, оскільки це оборонний Альянс.