+4 Київ
Санкції, введені українською владою проти нардепа від "Опозиційної платформи – За життя" (ОПЗЖ) Віктора Медведчука, могли бути частиною провокації. Таку думку російський політолог Станіслав Бєлковський висловив 6 березня в ефірі радіостанції "Эхо Москвы".
"Карабаський сценарій дуже розбурхує уяву групи українських політиків. Ми знаємо, що в Донецьку так чи інакше відбувається загострення, до того ж з обох сторін. І можливо, що санкції проти Віктора Медведчука, близького друга [президента РФ] Володимира Путіна (а відомо, як Володимир Путін ставиться до інтересів своїх друзів), запровадили ще й щоб спровокувати жорстку реакцію, нехай і неформальну, з боку Москви та її проксі-частин в окремих районах Донецької та Луганської областей", – сказав політолог.
Він пов'язав те, що відбувається, із ситуацією на Кавказі, коли "Азербайджан виграв війну в Карабасі минулої осені, і ніхто не міг формально стати на захист Вірменії, оскільки ніхто не визнавав незалежності Карабаху".
"Так і тут, оскільки ОРДЛО – формально територія України, ніхто, зокрема Росія, не зможе вводити війська для захисту фактичної незалежності цих ОРДЛО. Але й у те, що Путін так просто здасть ситуацію, теж не дуже вірю. Вірю лише в одне: що настають якісь цікаві часи, які можуть обернутися серйозною дестабілізацією. Правду кажучи, це не дуже весело", – пояснив Бєлковський.
Він зазначив, що "молитиметься за те, щоб гарячої масштабної війни найближчим часом усе ж не сталося і врегулювання ситуації в ОРДЛО відбувалося в межах або Мінських угод, які, щоправда, свідомо нездійсненні, або в межах якихось нових угод, які можуть підписати у Відні за посередництва прихильного до Кремля канцлера Австрії Себастьяна Курца".
19 лютого Рада нацбезпеки і оборони України ухвалила рішення ввести персональні санкції проти Віктора Медведчука і його дружини, телеведучої Оксани Марченко, а також пов'язаних із ним телеканалів.
У 2014 році, відразу після анексії Криму, на сході України Росія почала збройну агресію. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією й підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти і докази.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший протягом останніх років конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії та оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада зі свого боку заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію й авіацію. Повідомляли про загиблих та поранених військовослужбовців і мирних жителів. У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розмістять 1960 російських миротворців. Азербайджан дістав право зайняти Кельбаджарський, Агдамський і Лачинський райони.
