"Ми побачили зниження напруженості і, звісно ж, вітаємо це. Водночас ми тепер будемо дуже уважно стежити за ситуацією та розвитком подій і очікуємо, що Росія припинить нарощування своїх збройних сил в Україні й навколо неї. І ми також очікуємо, що Росія буде сумлінно брати участь у політичному процесі, тому що тільки завдяки переговорам і політичному процесу ми можемо знайти політичне та міцне рішення", – заявив генсек.
Він нагадав, що союзники по НАТО "підтвердили свою рішучу політичну підтримку України".
"І союзники по НАТО й далі допомагатимуть Україні у проведенні реформ, модернізації своїх інститутів оборони та безпеки... Нас, звісно, турбує те, що ми бачили протягом останніх тижнів, не в останню чергу тому, що це зразок поведінки Росії, який ми спостерігали протягом багатьох років, а відсутність поваги до територіальної цілісності та суверенітету України – це те, що викликає велику стурбованість усіх союзників по НАТО, а також є причиною того, чому ми так рішуче висловили нашу підтримку і чому ми солідарні з Україною", – сказав Столтенберг.
Контекст
Відразу після анексії Криму 2014 року Росія почала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти і докази. За даними ООН, за час конфлікту загинуло приблизно 13 тис. осіб.
22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня. Українська сторона регулярно заявляє про випадки порушення бойовиками режиму припинення вогню.
На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. Штаб операції Об'єднаних сил неодноразово повідомляв, що противник веде снайперський вогонь. 1 квітня в Офісі президента України повідомили, що від початку 2021 року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим припинення вогню більше ніж 570 разів. Після загострення ситуації на Донбасі протягом 2021 року загинуло понад 30 українських військових.
Наприкінці березня – на початку квітня ЗМІ й очевидці почали публікувати відеодокази, що Росія активно перекидає військову техніку у Крим через Керченський міст і стягує війська до кордону з Україною.
30 березня головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак підтвердив, що РФ нарощує війська поблизу кордону з Україною і в окупованому Криму, що "створює загрозу воєнній безпеці держави". Українська розвідка заявила, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" і "ЛНР" території через введення регулярних підрозділів збройних сил РФ, і не відкинула спроби просування російських військ углиб території України.
Чисельність російських військ на кордоні з Україною і в окупованому РФ Криму сягнула 150 тис., заявив верховний представник Євросоюзу з питань зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель 19 квітня, пізніше цифру скоригували до 100 тис.
Прессекретар Пентагону Джон Кірбі відмовився називати точну цифру, але повідомив, що "це найбільше нарощування сил, яке ми бачили із 2014 року".
Влада РФ на тлі загострення ситуації оголосила про контрольну перевірку військ. Міністр оборони РФ Сергій Шойгу 13 квітня сказав, що Росія протягом трьох тижнів перекинула до "західних кордонів" дві армії і три з'єднання повітряно-десантних військ, усіх їх залучено до навчань, які завершаться протягом 14 днів.
22 квітня Шойгу повідомив, що "всіх поставлених цілей досягнуто" й із 23 квітня Росія почне виведення військ у пункти постійної дислокації.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Росія однаково має пояснити Україні та світовій спільноті, навіщо стягувала війська до кордону.
+24 Київ
