У Раду подали законопроєкт про спілкування українською мовою на шкільній перерві й в укритті

Політика

11 березня група народних депутатів України зареєструвала у Верховній Раді законопроєкт №13072 про використання української мови під час освітнього процесу.

Ініціаторами законопроєкту вказано 26 нардепів із різних парламентських фракцій. Серед них – перший заступник спікера Ради, нардеп від "Слуги народу" Олександр Корнієнко.

У пояснювальній записці зазначено, що йдеться про потребу законодавчо закріпити поняття "мова освітнього процесу".

"Українськомовне освітнє середовище – це середовище, у якому студенти, учні, дошкільнята, викладачі, учителі й вихователі спілкуються на території закладу освіти українською мовою як на уроках і заняттях, так і на перервах, в укриттях, у позанавчальний час. Спілкування іноземними мовами є дозволене на визначених уроках, зустрічах з іноземними делегаціями чи на схожих заходах", – написано в ній.

Автори записки вказують, що зараз в Україні "поза заняттями діти, студенти й педагоги в освітньому середовищі часто спілкуються іноземною мовою, переважно мовою країни-агресора – російською", і "це негативно впливає як на формування мовленнєвих навичок (компетенцій) у дітей, так і на становлення державної мови й формування української ідентичності, від чого напряму залежить розвиток і безпека держави".

"Забезпечення української мови як мови освітнього середовища сприятиме розвитку державної мови й безпеці держави. Поруч із цим належний рівень захисту прав і свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України, є ознакою демократичного розвитку як самої держави, так і суспільства в цілому", – вважають ініціатори законопроєкту.

Контекст

Згідно з Конституцією України, єдиною державною мовою у країні є українська, але держава гарантує вільне використання російської й інших мов національних меншин.
У липні 2019 року в Україні набув чинності закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Згідно із законом, українська мова є обов'язковою для використання в органах державної влади й місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя. Із січня 2021 року всі постачальники послуг, незалежно від форми власності, мають обслуговувати споживачів українською мовою, на прохання клієнта можуть використовувати іншу мову, прийнятну для обох сторін.
Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування і релігійних обрядів.
Офіс освітнього омбудсмена України Тараса Кременя повідомляв, що 2024 року кількість повідомлень про порушення закону про державну мову знизилася на 37% порівняно з показником 2023 року. Кремінь зазначив, що найчастіше заяви стосувалися відсутності української версії сайтів (671), обслуговування (367) і мови зовнішньої реклами й вивісок (325).