У Спілці українських підприємців заперечили заяви Шабуніна, який критикує законопроєкт про захист прав добросовісних покупців нерухомості

"Ми робили його для бізнесу й на вимогу бізнесу. Це важливий крок у створенні сильної економіки. Будувати в Україні має стати легко. Приватна власність має бути захищеною", – пише Конотопський.

ЦПК у дописі на Facebook заявив, що проєкт закону "допомагає забудовникам легалізувати найбільш уродські махінації з державною землею".

"Схоже, на думку Шабуніна, добросовісних набувачів державної й комунальної власності не може бути за визначенням", – прокоментувало дискусію видання "Закон і бізнес".

Конотопський нагадав, що Україна історично має проблеми з приватною власністю.

"Радянським минулим тягне з кожної дірки. Один з улюблених прийомів рейдерів і недобросовісних правоохоронців – почати доганяти власника землі за те, що колись 10 років тому її якось не так вивели з державної власності. Купила людина землю. Заплатила за неї гроші. Побудувала готель. До неї приходять правоохоронці й кажуть: "Земля куплена погано, ми землю заберемо", – навів приклад член ради директорів спілки.

"Якщо у людини те, що вона чесно купила, можна прийти і забрати – вона не буде нічого купувати… І як результат – нічого не буде створюватися. Така країна буде пустелею", – вважає Конотопський.

Він додав, що Рада з питань підтримки підприємництва вважає законопроєкт важливим для інвестиційної привабливості держави.

"По суті, закон захищає покупця нерухомого майна. У нашій редакції ми, правда, просили, щоб строк позовної давності був три роки, а не 10, як зараз у законопроєкті. Тож будемо просити депутатів внести цю правку перед другим читанням", – написав Конотопський.

"Закон і бізнес" розкритикував Шабуніна за його реакцію у Facebook на цей законопроєкт.

"Шабунін уже живе як при комунізмі: привласнив джип Nissan Pathfinder, який як гуманітарна допомога переданий для потреб ЗСУ, проходить службу, де заманеться і коли заманеться, і, на відміну від інших, не притягається за це до кримінальної відповідальності", – зазначило юридичне видання. 

Законопроєкт зараз готують до другого читання, 20 листопада Рада ухвалила його за основу з подальшим доопрацюванням.