На спільному брифінгу Сікорський заявив, що польська сторона мобілізує власні інституції, такі як Інститут національної пам'яті, "щоб бути чутливою до українських вимог".
Речник МЗС Польщі Павел Вронський додав пізніше, що "знакове рішення" стосується скасування мораторію на пошук і ексгумацію останків польських жертв Волинської трагедії на території, який діє з 2017 року.
"Україна не блокуватиме ексгумації жертв Волинської трагедії... Сподіваюся, що цього разу перешкод не буде. Це запорука повного примирення наших народів, такого необхідного в цей драматичний момент нашої спільної історії", – написав прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск у соцмережі Х.
Ексгумаційні роботи можуть розпочати навесні 2025 року.
Контекст
Волинська трагедія (у польській історіографії – Волинська різанина) – низка взаємних етнічних чисток, які в роки Другої світової війни на Волині проводили Українська повстанська армія з одного боку, Армія Крайова й інші польські формування – з іншого. Точна кількість жертв з обох сторін невідома. Вважають, що жертвами чисток стали 25–100 тис. поляків і від кількох тисяч до 24 тис. українців.
22 липня 2016 року Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом, а також установив 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої. 8 вересня Верховна Рада ухвалила заяву, у якій назвала рішення польського Сейму некоректною оцінкою трагічних подій.
2017 року Україна у відповідь на руйнування й пошкодження українських пам'яток на території Польщі ввела мораторій на ексгумацію поховань поляків на українській території. Усі ці роки це питання порушували між країнами. Польща заявила, що обговорюватиме питання ексгумації поляків у межах переговорів щодо вступу України в ЄС. У Варшаві зазначили, що якщо цю частину питання "не буде закрито", то Україна не наближатиметься до вступу в Євросоюз.
-3 Київ
