"Україна – цінний актив для Альянсу". Кулеба обговорив із генсеком НАТО майбутній саміт у Вільнюсі

Політика

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба й генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час телефонної розмови 7 червня обговорили майбутній саміт Альянсу у Вільнюсі, який відбудеться 11–12 липня.

Про це Кулеба проінформував у Twitter.

"Для членів Альянсу є сенс зробити рішучий крок до членства України. Нам не потрібні війська НАТО… щоб закінчити цю війну [проти країни-агресора РФ]. Ми прагнемо отримати найкращі гарантії для запобігання майбутнім війнам", – написав глава МЗС.

Кулеба зазначив у Twitter, що "нам усім потрібна ясність щодо членства в НАТО".

"За 15 років реальність кардинально змінилася, і підхід НАТО теж має змінитися. Різниця між 2008 роком і сьогоденням полягає в тому, що Україна зараз є цінним активом для Альянсу, а не пасивом. Україна зробить НАТО сильнішим", – наголосив міністр.

Кулеба розповів у Twitter, що в розмові зі Столтенбергом вони також зосередилися на стабільному постачанні артснарядів, щоб забезпечити ефективність контрнаступу України.

"Не тільки майбутнє України, а й майбутнє євроатлантичної спільноти вирішується на полі бою України просто зараз", – зазначив глава МЗС.

Окрім того, як поінформував у Twitter Кулеба, для пом'якшення кризи, спричиненої підривом Росією дамби Каховської ГЕС, Столтенберг пообіцяв, що будуть залучені механізми НАТО для надання гуманітарної допомоги.

"У зв'язку із цим він очолить екстрене засідання комісії НАТО – Україна, скликане на моє прохання завтра", – резюмував міністр.

Столтенберг повідомив у Twitter, що Кулеба приєднається до засідання комісії у режимі онлайн.

Контекст

Колишній спецпредставник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер повідомляв, що Україна мала отримати план дій щодо членства в НАТО ще у 2008 році на саміті Альянсу в Бухаресті, але союзники Сполучених Штатів по Альянсу побоювалися створення "автоматизму у напрямку членства".
У декларації Бухарестського саміту НАТО йдеться, що Альянс вітає євроатлантичні прагнення щодо членства в НАТО України і Грузії. Країни – члени Альянсу домовилися, що обидві держави стануть членами НАТО. "ПДЧ буде наступним кроком для України й Грузії на їхньому шляху до членства", – зазначили в документі. Однак Україна так і не отримала ПДЧ.
Україна активізувала співпрацю з НАТО у 2014 році на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Курс на вступ до Альянсу зафіксовано в Конституції України.
У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна отримала статус партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року в Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує вступ України в НАТО.
30 вересня 2022 року – після того, як президент країни-агресора Росії Володимир Путін оголосив про анексію окупованої території України, – президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна подає заявку в НАТО за прискореною процедурою.
Столтенберг 30 листопада минулого року заявив, що попередньою умовою для початку переговорів про членство України в НАТО має стати її перемога, і в цьому їй допомагають члени Альянсу.
11–12 липня 2023 року у Вільнюсі відбудеться саміт НАТО. Український президент приєднається до делегацій 40 країн – членів і партнерів Альянсу. 1 червня на саміті Європейської політичної спільноти у Молдові Зеленський заявив, що Україні у 2023 році потрібні "чіткі" запрошення в НАТО і ЄС, а також гарантії безпеки на шляху до Альянсу.