+7 Київ
Актуалізація положень Будапештського меморандуму може допомогти Українській державі посилити свої переговорні позиції щодо деокупації Криму, а також окремих районів Донецької та Луганської областей. Про це повідомляє пресслужба Офісу президента.
Сьогодні глава держави Володимир Зеленський озвучив останні три запитання ініційованого ним опитування, серед яких було таке: "Чи потрібно Україні, у якої анексували частину території, на міжнародному рівні порушити питання: або всі підписанти [Будапештського] меморандуму виконують узяті на себе зобов'язання, або ніхто?"
"Слід визнати, що Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, підписаний у Будапешті 5 грудня 1994 року, став одним із найбільш недооцінених документів, створених у буремних 1990-х роках на руїнах СРСР. Зміст цього документа полягає в тому, що Україна, відмовляючись від третього за потужністю ядерного арсеналу в тогочасному світі та, відповідно, роблячи найбільший після Другої світової війни внесок у глобальний мир і безпеку, отримала гарантії від провідних військових держав світу щодо непорушності своєї безпеки та існуючих кордонів", – зазначили в ОП.
В Офісі президента нагадали, що підписанти Будапештського меморандуму зобов'язалися утримуватися від погрози силою або застосування зброї проти України.
"Аналізуючи Будапештський меморандум, доходимо висновку, що безпекові гарантії щодо України були порушені ще задовго до 2014 року. Наприклад, варто згадати відоме прикордонне протистояння у 2003 році в конфлікті навколо острова Тузла, що загрожувало територіальній цілісності України. Не менш небезпечними можна вважати так звані газові війни, які є проявом свідомого економічного тиску, спрямованого на те, щоб підкорити своїм власним інтересам Україну", – ідеться в повідомленні.
В Офісі президента вважають, що ігнорування зобов'язань держав – підписантів Будапештського меморандуму перед Україною ставить під сумнів увесь корпус міжнародних договорів щодо нерозповсюдження та контролю над зброєю масового ураження. А подальше невиконання положень меморандуму може заблокувати досягнення нових дипломатичних рішень у сфері глобальної безпеки.
"Враховуючи також довготривалість порушення однією з держав-підписантів її зобов’язань, підтверджених у меморандумі, наполягаємо на необхідності спільної роботи інших держав-гарантів для відновлення безпеки та територіальної цілісності України. Хочемо підкреслити, що це не є позицією однієї з політичних команд в Україні – команди влади. Це може бути загальнонаціональною позицією, що значно сильніше... Нашій державі потрібен мандат від народу для того, щоб звертатися до держав – підписантів меморандуму щодо виконання їхніх зобов'язань", – заявили в ОП.
В Офісі президента наголосили, що актуалізація положень Будапештського меморандуму може допомогти Українській державі посилити свої переговорні позиції щодо деокупації Криму, а також окремих районів Донецької та Луганської областей.
Будапештський меморандум підписали 5 грудня 1994 року. Згідно з документом, країни-підписанти – Великобританія, Росія та США – зобов'язалися бути гарантами незалежності, суверенітету і кордонів України, а також утримуватися від застосування проти України будь-якої зброї, не тільки ядерної. Окрім того, підписанти обіцяли не чинити на Київ економічного тиску. В обмін Україна відмовилася від свого ядерного статусу. Під меморандумом поставили свої підписи тодішні президент України Леонід Кучма, президент РФ Борис Єльцин, президент США Білл Клінтон і прем'єр Великобританії Джон Мейджор.
Росія 2014 року порушила умови меморандуму, анексувавши Крим і розпочавши збройну агресію на Донбасі, заявляли у МЗС України.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров вважає, що Росія Будапештської угоди не порушила, оскільки не застосувала щодо України ядерної зброї.
13 жовтня 2020 року Зеленський заявив, що в день місцевих виборів українцям запропонують відповісти на "п'ять важливих питань". Він не уточнив, про що будуть питати громадян і як відбуватиметься опитування, запитання озвучували поступово.
Перші два запитання Зеленський озвучив 14–15 жовтня.
У Центральній виборчій комісії повідомили, що не займаються підготовкою опитування. Офіс президента підкреслив, що результати опитування не матимуть юридичних наслідків.
Нардепка від "Слуги народу" Євгенія Кравчук заявила, що найближчим часом в Україні офіційно презентують громадську організацію, яка буде займатися всеукраїнським опитуванням разом із соціологами. Вона підкреслила, що фінансувати опитування будуть меценати коштом "українського походження".
