Волц порадив Україні "збавити тон" і розглянути угоду щодо рідкісноземельних мінералів

Політика

Американські посадовці розчаровані позицією президента України Володимира Зеленського, який на полях Мюнхенської конференції з безпеки не підписав угоди про видобування рідкісноземельних копалин. Про це радник президента США Дональда Трампа з питань нацбезпеки Майк Волц заявив 20 лютого в ефірі Fox News.

За його словами, адміністрація президента надала українцям "неймовірну та історичну можливість" спільно з американцями інвестувати в економіку країни, в її природні ресурси, а також стати стабільним партнером у майбутньому.

"Також я вважаю, що це було б найкращою гарантією безпеки, на яку вони могли сподіватися", – заявив Волц.

За його словами, завдяки угоді американським платникам податків могли б повернути "сотні мільярдів доларів".

"Їм потрібно збавити тон і ретельно розглянути угоду", – сказав посадовець.

Загалом же риторику Києва на адресу глави Білого дому він назвав неприпустимою й нагадав, що саме Трамп під час свого першого президентського строку почав озброювати Україну.

Контекст

Про можливість угоди з Україною на $500 млн Трамп уперше заявив журналістам The New York Post 8 лютого. 3 лютого він сказав, що хоче обміняти рідкісноземельні метали з України на американську допомогу. Коментуючи цю заяву, Зеленський зазначив, що в Києві відкриті до того, що "все це може бути розроблено з партнерами", які допомагають захистити Україну, і "це абсолютно справедливо".
Водночас Politico писало, що Україна приваблює Трампа своїми багатствами корисних копалин, і той, найімовірніше, вважатиме, що країну треба рятувати через них.
10 лютого Трамп сказав, що Україна погодилася передати США доступ до запасів рідкісних корисних копалин на $500 млрд за військову допомогу.
ЗМІ писали 14 лютого, що Зеленський відмовився від пропозиції делегації Конгресу США підписати на полях Мюнхенської конференції з безпеки меморандум, згідно з яким Штати отримали б 50% усіх майбутніх запасів мінералів в Україні. Причиною цього стала відсутність у документі гарантій безпеки для України. Наступного дня Зеленський сказав, що "не дав підписувати угоду" зі США про копалини, оскільки "вона ще не готова для того, щоб захистити інтереси" України.
15 лютого Financial Times із посиланням на джерела написала, що Зеленський наполягає, щоб будь-яка угода щодо українських рідкісноземельних корисних копалин була безпосередньо пов'язана з американськими та європейськими гарантіями безпеки й що глава Української держави хоче, щоб інші країни, включно з державами ЄС, брали участь у майбутньому розробленні природних ресурсів України. Ще одним спірним пунктом угоди було положення, що всі спори про права на українські ресурси мають вирішувати в судах Нью-Йорка, зазначила FT.
17 лютого The Telegraph із посиланням на конфіденційний проєкт документа від 7 лютого писала, що проєкт угоди про українські корисні копалини, який підготувала адміністрація Трампа, містив пропозиції, котрі для України були гіршими (у відсотках від ВВП), аніж репарації Німеччини за Першу світову війну.