-3 Київ
На початку лютого 2014 року, ще до втечі тодішнього президента Віктора Януковича, у Генеральному штабі Збройних сил України був розроблений план протидії перекиданню російських спецпризначенців у Крим. Подробиці плану виклали на засіданні РНБО 28 лютого 2014 року.
Про це в інтерв'ю виданню "ГОРДОН" заявив начальник Генштабу і командувач Збройних сил України у 2012–2014 роках генерал-полковник Володимир Замана.
"28 лютого 2014 року у великому залі Верховної Ради було розширене засідання РНБО, яке почалося з виступу прем'єр-міністра Арсенія Яценюка: мовляв, усе погано, усе пропало. Міністр оборони Ігор Тенюх повторював за Яценюком, заявив, що українська армія не готова воювати з Росією. У підсумку керівництво ухвалило рішення не починати активних дій у відповідь, хоча на засіданні я говорив, що в Генштабі є план відбиття нападу на Крим", – розповів Замана.
Він уточнив, які саме підрозділи було перекинуто на півострів, і додав, що його пропозицію про впровадження плану Генштабу підтримали на РНБО тодішній голова СБУ Валентин Наливайченко, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, колишній прем'єр-міністр Автономної Республіки Крим Сергій Куніцин та колишній перший заступник генпрокурора Микола Голомша.
"Зокрема, [готували до перекидання у Крим] чотири батальйонні тактичні групи аеромобільних військ та ПДВ, а також полки спецпризначенців уже підготовлені для цих дій, а розвідувальну роту 25-ї бригади ПДВ із 26 січня 2014 року завчасно було передислоковано у Крим. Мої пропозиції підтримали лише Голомша, Наливайченко, Куніцин і Чубаров", – підкреслив Замана.
За словами екс-глави Генштабу, на півострів вилетіли літаки і вертольоти з українськими військовими, але "хтось дав команду їх повернути".
"У перших числах березня 2014 року за наказом Генштабу у Крим вилетіли три літаки Іл-76 і 20 вертольотів із десантом для блокування Кримського перешийка і недопущення перекидання російський військ. Але хтось дав команду повернути літаки з десантом, коли вони вже були в повітрі, і не допустити їх до виконання завдань у Криму", – підсумував Замана.
"Усі огульні звинувачення Турчинова, "мокрі штани"... Зустрінуся з ним, поговорю по-чоловічому". Повна версія інтерв'ю з Володимиром Заманою
Росія анексувала Крим після незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна і більшість країн світу. Наразі між материковою Україною і Кримом діє контрольно-пропускний режим, а Київ де-факто не контролює півострова.
У день четвертої річниці анексії Криму – 18 березня 2018 року – Росія має намір провести на захопленому півострові президентські вибори. 1 березня 2018 року Верховна Рада України закликала міжнародну спільноту не визнавати майбутніх російських виборів у Криму.
4 березня заступник прокурора Криму Олександр Удовиченко заявив, що громадянам України, які будуть брати участь в організації виборів президента РФ у Криму, загрожує кримінальна відповідальність за статтею "державна зрада" Кримінального кодексу України.
16 березня 2018 року Рада Безпеки ООН провела засідання щодо ситуації у Криму напередодні виборів президента РФ. Проведення слухань ініціювала делегація України, її підтримали нинішні члени Радбезу, зокрема Швеція, Великобританія, Польща, Нідерланди та США. Українська сторона наполягла на нелегітимності виборів президента Росії у Криму.
