Агенція національної єдності має приділити особливу увагу поверненню української молоді – професор Попко 

Він висловив згоду з баченням міністра національної єдності Олексія Чернишова, котрий вважає, що треба "створити умови, які зроблять повернення привабливим".

Попко зазначив, що в Ізраїлі також функціонує аналогічний Міннац'єдності орган – міністерство алії та абсорбції, а також Єврейське агентство "Сохнут", які допомагають тим, хто хоче повернутися на батьківщину. На його думку, ці органи, а також інші громадські організації здійснюють ефективну політику з репатріації, і як доказ цього професор наводить статистичні дані: за 76 років незалежності в Ізраїль репатріювалося більше ніж 3,4 млн євреїв, із них 1,6 млн (47%) – із 1990 року.

"Ізраїльський досвід утворення відповідних органів влади, розробки спеціальних програм для репатріантів вартує особливої уваги", – написав Попко.

Китайський досвід, за його словами, також корисний, оскільки в цій країні створили максимально сприятливі умови репатріації для студентів і науковців, які навчалися за кордоном.

"На початку 2010-х років у цій країні звернули увагу на той факт, що більшість студентів і вчених, які отримали наукові ступені за кордоном, там і залишаються. Ці фахівці дуже цінилися китайськими компаніями, адже мали високий рівень освіти й навичок. Щоб заохотити їх повернутися, компанії й сьогодні пропонують їм вищі за середні в галузі зарплати, бонуси, пільги", – зазначив Попко.

Він навів приклад спеціальної програми для талановитих студентів і вчених – "Тисяча молодих талантів", за якою молодим дослідникам віком до 40 років пропонували бонуси в розмірі $150 тис. і гранти до $1 млн на створення лабораторій.

Це привело до того, що Китай став світовим лідером у таких наукових галузях, як фізика, хімія, геологія, науки про довкілля, зазначив професор.

"Дослідження, опубліковане в журналі Science минулого року, показало, що ця схема повернула молодих дослідників високого рівня – у середньому вони були найпродуктивнішими з 15% своїх однолітків (хоча справжні суперзірки, як правило, відхиляли пропозиції). Протягом кількох років завдяки доступу до більшої кількості ресурсів та академічної робочої сили ці репатріанти стали провідними вченими, які написали у 2,5 рази більше наукових робіт, ніж аналогічні дослідники, що залишилися в Америці", – зацитував Попко журнал The Economist.

Ще одним прикладом ефективності заохочувальних програм Попко вважає зростання кількості студентів, які залишилися в Китаї, щоб досліджувати штучний інтелект, – до 58% 2022 року із 34% 2019-го.

"Мене як освітянина особливо турбує питання повернення наших студентів і абітурієнтів. Я переконаний, що саме цей напрям має стати одним із пріоритетних для Агенції та Міністерства національної єдності. Але для цього й держава має створити привабливі умови. У першу чергу – забезпечити фізичний захист під час навчального процесу. По-друге, довести до логічного завершення реформу вищої освіти: осучаснити освітні програми, масштабувати диджиталізацію освітнього процесу, зробити його інклюзивним і максимально студентоорієнтованим, продовжити роботу в напрямі надання грантів для талановитих студентів тощо. Головне – щоб студенти, які тимчасово перебувають за кордоном, знали про ці зрушення. І забезпечити комунікацію з ними можна якраз на базі вищезгаданих Unity Hub. Це, звичайно, потребуватиме тісної співпраці агенції з Міносвіти й МЗС і закладами вищої освіти, які, у свою чергу, повинні надати максимум інформації про себе – це можуть бути каталоги, відеопрезентації, віртуальні екскурсії тощо. Регулярною також має стати практика проведення в Unity Hub днів відкритих дверей за участі представників ЗВО, під час яких студенти й абітурієнти могли б дізнаватися всю необхідну інформацію", – зазначив Попко.