За його підрахунками, через нововведення, зокрема, обмеження націнок 8% для дистриб'юторів і скасування маркетингових угод між виробником та аптечними мережами, бюджет щорічно недоотримає щонайменше 7,7 млрд грн податкових надходжень.
"За даними моїх джерел, ідеться про щонайменше 7,7 млрд грн на рік так званих недоотриманих податків. Звідки такі цифри? Дивимося. Лише п'ять найбільших роздрібних аптечних мереж у 2024 році сплатили понад 4,5 млрд грн податків. Скажу більше, сплата аптечними мережами податків зростає щороку. У 2024 році до 2023-го склало 20%. Загалом, за даними моїх джерел, усі роздрібні мережі ліків у 2024 році сплатили податків на 7,6 млрд грн. А оптовики – ще більше. Причина дуже зрозуміла: учергове зросли оберти ринку. Отже, у 2024 році оберти ринку ліків в аптеках, напевно що, перевищили 200 млрд грн. З огляду на ці показники, ми могли припустити, що у 2025 році суми податкових надходжень могли бути ще більшими. Але не будуть", – заявив експерт.
За його словами, втрачатимуть доходи як роздрібний, так і оптовий фармсектори.
"Традиційний великий прибуток замінить обмежена націнка на ліки, а 20% ПДВ також замінять ставкою 7%. Тобто зменшиться і сума, з якої сплачуються податки, і сам відсоток податку. Помножте згадані вище обмеження на 200 млрд грн – і отримаєте суттєве зниження в податкових зборах", – зазначив Лямець.
Виробники й імпортери, заявив він, інвестують у маркетингові послуги на просування товару в ритейлі. Однак через постанову КМУ ці вкладення опинилися під забороною, тобто з них 20% ПДВ теж не сплачуватимуть. Як зазначає експерт, орієнтовно податкові надходження від роздрібної торгівлі зменшаться на 70%, що в абсолютних цифрах дорівнює приблизно 5,3 млрд грн на рік.
"Оптова торгівля теж отримала від Кабміну "рознарядку" – вкластися у 8% націнки. Фактично їхня націнка зменшиться на чверть і буде обмежена квотами, а це призведе до зниження податкових надходжень у 2,4 млрд грн. Разом прогнозовані втрати податків на роздрібній та оптовій торгівлі складуть майже 7,7 млрд грн на рік. Менші втрати від нововведень понесуть виробники, але їхні податкові надходження зменшаться через зниження відпускної ціни. За деякими припущеннями, воно складе десь 2%. Це знайде відображення в мінус 60–70 млн грн податку на прибуток. Плюсуємо й цю суму. Виходить, що загальні втрати бюджету у 2025 році становитимуть близько 8 млрд грн", – зазначив Лямець.
Він наголосив, що обмеження конкуренції неминуче призведе до дефіциту препаратів і подальшого подорожчання ліків.
"Будь-яке адміністративне втручання в роботу ринку завершується підвищенням цін. Унаслідок звуження ринку зазвичай ринок концентрується в руках найбільших гравців. Концентрація означає збільшення ринкової влади. Далі – підвищення цін у той чи інший спосіб. У нашому випадку врешті-решт закінчиться подорожчанням ліків", – підкреслив він.
Водночас Лямець нагадав, що скасування маркетингових договорів суперечить європейській практиці, де такі угоди є стандартним інструментом роздрібної торгівлі. Лямець вважає, що замість адміністративних заборон варто було розробити механізм регулювання цін спільно з учасниками ринку.