+11 Київ
"Багато років тому, до того, як росіяни вторглися в Україну у 2014 році, ми були закоханими в українську військову історію юнаками. Українська повстанська армія, визвольні змагання, підпільна боротьба за свободу України минулих поколінь були для нас усім. Імена Романа Шухевича, Євгена Коновальця, Петра Болбочана, Василя Кука та інших видатних українських військових діячів – найважливішими дороговказами. А 14 жовтня, Покрова, день створення УПА – визначним святом.
Минули роки, і те, про що ми тоді читали в книжках, стало для нас щоденною реальністю. Той самий ворог. Та сама нелюдська жорстокість окупантів до українців. І той самий гнів до ворогів.
Відзначаючи цей день, ми не поклоняємося попелу. Ми підтримуємо вогонь. Той вогонь, що горів в упівських криївках. Той вогонь, що спалює в наших серцях кволість, страх і відчай. Той вогонь, що проявлений у залпах нашої зброї і якого так бояться наші вороги.
Я вітаю особовий склад 12-ї бригади "Азов" із цим святом. Усі ви – гідні того, аби нести цей вогонь і надалі. Ви довели це своєю мужністю, своїми потом та кров'ю, своєю нездоланною волею до боротьби. Коли я чую, як наші бійці, які щойно повернулися з полону, рвуться повернутися у стрій; коли я бачу, як учорашні рекрути без страху вступають у бій, зупиняючи російські штурми; коли я думаю про всіх тих, хто поліг у боях, та хто майже два з половиною роки тримається в полоні, я щораз переконуюся – ви найкраще, що могло статися з Україною.
Я впевнений, що вояки УПА дивляться на ваш щоденний чин, пишаються вами й посміхаються тому, що справа захисту України в надійних руках. Про кращих нащадків годі й мріяти.
Пам'ятайте, що в темряві кривавих боїв у вас є те, що ніколи не зрадить та назавжди залишиться з вами. Вогонь, який освітлював шлях тисячам і тисячам українських лицарів до вас.
Слава Україні!"
