+11 Київ
Чорнобильська АЕС домовилася з Корейським інститутом досліджень атомної енергії про дезактивацію радіоактивних фрагментів бетону і металу на ЧАЕС. Про це 27 жовтня повідомила пресслужба Держагентства з управління зоною відчуження на своїй сторінці у Facebook.
За словами заступника директора Чорнобильської АЕС з поводження з радіоактивними відходами Олександра Скомарохова, у межах підписаної угоди представники ЧАЕС за технологіями KAERI займуться дезактивацією фрагментів бетону і металу, які мають радіоактивне забруднення.
"Це взаємовигідне співробітництво. KAERI має технічні розробки, спрямовані на дезактивацію радіоактивно забруднених поверхонь, однак випробувати ці технології на реальних, а не штучно забруднених поверхнях не може, оскільки подібні забруднення в Кореї на сьогодні відсутні. Водночас Чорнобильська АЕС, виконуючи виведення з експлуатації, постійно шукає засоби і технології, які дозволять, з одного боку, якісно виконувати дезактивацію матеріалів, а з іншого – істотно зменшити кількість радіоактивних відходів, що утворюються в цьому процесі. Таким чином, майданчик ЧАЕС є свого роду лабораторним полігоном для випробування запропонованої фахівцями KAERI технології", – заявив Скомарохов.
Під час проведення випробувань, які триватимуть до кінця 2021 року, буде деактивовано елементи з відомими характеристиками забруднення, зокрема бетонні фрагменти конструкцій, а також металеві пластини з неіржавкої сталі методом пінної дезактивації.
У разі позитивних результатів випробування Чорнобильська АЕС здобуде додаткову до наявних технологію дезактивації з правом використання виключно на промисловому майданчику станції, ідеться в повідомленні.
Аварія на Чорнобильській атомній електростанції 26 квітня 1986 року стала однією з найбільших промислових ядерних катастроф в історії. За міжнародною шкалою ядерних подій, ухваленою 1988 року, аварія на ЧАЕС – одна з двох, яку оцінили за максимальним, сьомим, рівнем небезпеки. Порівнянна з нею за масштабами тільки катастрофа на японській АЕС "Фукусіма-1" 2011 року.
