"У нього все було великим – думки, серце, талант, зв'язки, бачення". Політики й журналісти відреагували на смерть засновника "Інтерфакс-Україна" Мартиненка 

Другий президент України (1994–2005) Леонід Кучма висловив співчуття щодо смерті Мартиненка, який із 1998-го до 2001 року працював його прессекретарем. Заяву політика опублікувала його прессекретарка Дарка Оліфер у Facebook.

"Мені важко повірити, що це правда. Мені важко підібрати слова. І мені важко уяснити, що я все ж таки мушу це робити… Я ніколи не міг уявити, що таке станеться. Що я говоритиму в минулому часі про нього – молодого і яскравого. Він завжди мав стільки задумів і проєктів, що здавалося, ніби в нього все попереду. Легка людина і важковаговик-професіонал. Справжній друг, на чию допомогу я міг розраховувати до кінця. І мені важко повірити, що вже кінець", – ідеться в повідомленні.

П'ятий президент України (2014–2019) Петро Порошенко написав, що шокований звісткою про смерть Мартиненка.

"Олександр належить до тієї плеяди особистостей, які розбудовували Україну. Були біля витоків незалежності держави й задавали тон у суспільстві. Визначали стандарт професії і творили сучасну українську журналістику. Вітчизняна медіаспільнота зазнала великої втрати. Переконаний, що найкращою даниною пам'яті Олександра буде зміцнення свободи слова і професійності українських журналістів. Разом маємо втримати й розвинути започатковане велетами, які йдуть від нас", – зазначив політик.

Лідерка партії "Батьківщина", експрем'єрка, нардепка Юлія Тимошенко зазначила, що Мартиненко стояв біля самих витоків свободи слова в Україні.

"Знала його здавна. Дуже делікатний, розумний та інтелігентний чоловік. Таких бракує. Таких завжди бракує… Світла пам’ять!" – написала вона.

Віцеспікерка Верховної Ради України Олена Кондратюк написала про Мартиненка: "Один із найдосвідченіших, завжди суперерудований, суперобізнаний, суперіронічний. Мудрий. Відповідальний. Як маяк, на якого рівнялися й у журналістиці, й у політиці… Дуже сумно".

Юрист, ексзаступник голови Центральної виборчої комісії України Андрій Магера зазначив, що може назвати лише два або три прізвища, які можна віднести до еталона професіоналізму прессекретаря президента України, і Мартиненко був одним із них. "У ті часи цінувалися освіта, професіоналізм та інтелект. Ми були знайомі особисто. Вічна пам'ять пану Олександру", – написав він.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров написав: "До всіх інших своїх людських якостей, [Мартиненко] виявляв особливу повагу й розуміння устремлінь кримськотатарського народу до відновлення своїх прав. Олександр пішов надто передчасно, тому дуже сумно".

"Навіть у цей воєнний час смерть Олександра Мартиненка вразила й шокувала", – написав ексміністр молоді та спорту Ігор Жданов і назвав покійного легендою та історією української журналістики.

За словами головної редакторки інтернет-видання "ГОРДОН" Олесі Бацман, немає такої людини, яка б не поважала Мартиненка. "Натомість в українській журналістиці є безліч журналістів, які користувалися його порадами, і я в тому числі. А які історії Олександр розповідав! Він був дуже доброю і чуйною людиною. Його буде дуже-дуже не вистачати. Світла пам'ять", – написала вона.

Головний редактор газети "Факти" Олександр Швець заявив, що не часто зустрічав справжніх професіоналів журналістської професії, які водночас залишалися добрими й порядними людьми, і серед них Мартиненко займав особливе місце.

"Ми з ним побували в десятках країн світу, пережили безліч ситуацій, які прийнято вважати критичними. І багато разів у них без його мудрих порад обходитися було вкрай важко. Він серед нас не тільки вважався одним із наймудріших. Він насправді таким і був", – написав він.

Шеф-редакторка LB.ua Соня Кошкіна звернулася до Мартиненка: "Я не знаю, як бути без тебе в нашій справі. Просто фізично не розумію. Вчитель. Друг. Моя підтримка й орієнтир. Я все життя на тебе рівнялася. Завжди хотіла бути, як ти. Ти вічно сміявся, що не є найкращим прикладом. Але ти ним був. Завжди радилася, завжди дослухалася. Не було людини більш чуйної, уважної і делікатної. Мудрішої, ніж ти. Глибшої, ніж ти".

Журналістка AFP Анна Цуканова написала: "Він знав усе про всіх, курив сигарету за сигаретою і, здавалося, був завжди й буде завжди, такий самий незворушний і помірно песимістичний. Тепер, мабуть, сидить і курить у якомусь іншому кабінеті, де випускають новини з інших світів, але так само швидко і професійно, як він умів".

Журналістка Наталія Гуменюк розповіла, що після повномасштабного вторгнення РФ Мартиненко без упину працював, нікуди не дозволяв собі поїхати й казав: "Заходь, я постійно на роботі". "Він завжди був готовий пояснити, розповісти, розказати, прийти. Дуже болісно", – написала вона.

Голова відділу комунікації в Національному агентстві з питань запобігання корупції Олена Конопля розповіла, що в Мартиненка вона проходила стажування у 20-річному віці й саме тоді зрозуміла, що точно обирає професію журналіста.

"Усе, що пов'язано з ним та "Інтерфакс-Україна", має знак найвищої якості. Те, що він говорив, – це унікальна комбінація мудрості, досвіду, стратегічного бачення, любові до країни, поваги до людей. Людей, які зробили для української журналістики стільки ж, як він, на пальцях можна перерахувати", – написала вона.

Журналістка і військовослужбовиця Леся Ганжа написала, що Мартиненко справляв враження "Гуллівера у країні ліліпутів". "У нього не тільки зріст, у нього все було великим – думки, серце, розмах, талант, зв'язки, бачення", – зазначила вона.

Заступник головного редактора "РБК-Україна" Мілан Лєліч назвав засновника "Інтерфакс-Україна" "живою енциклопедією" української політики. "Плюс логіка і глибина розуміння локальних українських і великих геополітичних процесів – слухаючи його, я зі своїми знаннями й висновками нерідко відчував себе якимось дурником-новачком. І у своєму статусі він ніколи не гребував особисто відписувати новини чи ходити на події (колеги зрозуміють)", – написав він.

Редактор "Європейської правди" Сергій Сидоренко написав про Мартиненка: "Це була людина з усіх великих літер, із гострим розумом, глибоким аналізом. Проукраїнський фахівець. Людина, яку поважали і яка заслуговувала на безумовну повагу".