Україна в будь-якому разі прийде до розкриття банківської таємниці

Суспільство

Україна має прийти до розкриття банківської таємниці, оскільки це передбачено Національною стратегією доходів. Про це заявив перший заступник міністра фінансів Денис Улютін на засіданні фінкомітету Ради, відповідне відео опублікував депутат від партії "Голос" Ярослав Железняк у Telegram 3 липня.

"У Національній стратегії доходів записано, що ми маємо до цього [розкриття банківської таємниці] прийти. І це в будь-якому випадку буде", – сказав Улютін.

За його словами, зараз триває складна дискусія між Мінфіном і Нацбанком.

"Якщо б ми вивели весь цей закон зі всіма речами, які ми вважаємо за потрібне, то цей закон би навіть до комітету не дійшов", – додав він.

Железняк додав, що парламентський комітет з питань фінансів, податкової і митної політики рекомендував у першому читанні законопроєкт №13233 щодо платіжної зони SEPA, який передбачає створення реєстру банківських рахунків і сейфів усіх громадян.

Контекст

Банківська таємниця – це юридичний принцип, який захищає конфіденційну інформацію про клієнтів банків, включно з даними про їхні рахунки, вклади й фінансові операції.
В Україні банківську таємницю регулює закон України "Про банки і банківську діяльність", який визначає порядок захисту такої інформації й випадки, коли її розкриття дозволене відповідно до законодавства. Додатково банківська таємниця пов'язана із захистом персональних даних, який регламентує закон України "Про захист персональних даних". Національний банк України також видає нормативні акти, що регулюють порядок збереження банківської таємниці.
1 липня Железняк повідомив, що скасувати або сильно послабити банківську таємницю в Україні можуть упродовж найближчих трьох років. Він зазначив, що податковій службі нададуть повноваження відстежувати рух коштів платників податків без судового рішення.