-2 Київ
Росія заборонила польоти авіації в суміжному з Донбасом повітряному просторі 16 липня 2014 року. Заборона почала діяти з півночі 17 липня – у той день, коли було збито Boeing 777 "Малайзійських авіаліній" рейсу MH17. Про це йдеться в статті російського Forbes від 16 липня "Трагедія рейсу МН17: нові деталі три роки потому".
Видання зазначає, що цю інформацію наведено на 180-й сторінці звіту Ради безпеки Нідерландів із розслідування авіакатастрофи Boeing 777 від 22 жовтня 2015 року.
Заборона стосувалася польотів нижче за 16 тис. 150 м, тобто фактично поширювалася на всю цивільну авіацію. Це висота, досяжна для зенітного ракетного комплексу "Бук", із якого збили літак "Малайзійських авіаліній".
Україна 14 липня 2014 року встановила мінімальну висоту польотів для транзитних цивільних судів над зоною АТО – 9 тис. 754 м.
Рада з безпеки Нідерландів запитала в російської сторони про причини введення обмежень на польоти цивільної авіації. У Федеральному агентстві повітряного транспорту (Росавіації) відповіли, що це зроблено для "узгодження обмежувальних заходів із прилеглим повітряним простором України". На запитання голландських експертів про "конфлікт висот" РФ не відповіла нічого.
17 липня 2014 року маршрут рейсу МН17 пролягав над зоною відповідальності Ростовського зонального центру, який отримав інформацію про обмеження. Ростовський диспетчер знав, що під час перетину державного кордону Росії малайзійський Boeing 777 вторгається в заборонену для польотів цивільної авіації зону, однак не повідомив про це екіпаж літака.
Зазначають, що диспетчер мовчав і в попередніх випадках, коли провів понад сотню цивільних літаків через зону своєї відповідальності з півночі 17 липня 2014 року до моменту закриття повітряного простору над зоною АТО на Донбасі.
Forbes підкреслює, що "за ці три роки ми ставили багато запитань Києву, Радбезу ООН, ОБСЄ, ПАРЄ, голландським експертам і слідчим, слідству тощо. Тепер настала черга запитань Росавіації".
Видання пропонує запитати у відомства, чому все-таки обмеження на польоти цивільної авіації в районах російського повітряного простору в зоні відповідальності Ростовського зонального центру набули чинності саме 17 липня 2014 року, у день загибелі рейсу МН17? Також видання ставить запитання: чому висота цих обмежень захмарна для всіх наявних типів цивільних літаків і практично відповідає висоті, яка прострілюється зенітними ракетними комплексами "Бук"?
Окрім того, Forbes запитує: чому "ніхто, ніде та ніколи з російських офіційних осіб (включно з Росавіацією), говорячи про незакриття Україною свого повітряного простору над зоною АТО, не обмовився про нашу дивовижну передбачливість, на кшталт: "Чому Україна не закрила свій повітряний простір над зоною збройного конфлікту, як це зробила Росія"?
Boeing 777, що здійснював рейс MH17 (Амстердам – Куала-Лумпур), зазнав аварії 17 липня 2014 року поблизу Тореза Донецької області. Загинули всі 298 осіб, які були на борту. 193 із них були громадянами Нідерландів.
У 2015 році п'ять країн, які розслідують катастрофу літака "Малайзійських авіаліній", закликали створити міжнародний трибунал за фактом авіакатастрофи. Малайзія, якій належав літак, Україна, над якою його було збито, а також Нідерланди, Австралія та Бельгія, громадяни яких були на борту літака, схвалили ідею створення трибуналу. На засіданні Ради Безпеки ООН 29 липня 2015 року Росія стала єдиною країною, яка наклала вето на резолюцію щодо створення міжнародного трибуналу щодо MH17. Президент РФ Володимир Путін заявляв про контрпродуктивність трибуналу щодо МН17.
Згідно з висновками комісії, яка розслідує катастрофу, рейс MH17 було збито з комплексу "Бук", привезеного з Росії, із території, підконтрольної проросійським бойовикам. Після катастрофи літака "Бук" повернули в РФ. Однак комісія заявила, що даних про причетність до катастрофи Росії як держави поки не виявлено.
У липні 2017 року країни міжнародної слідчої групи у справі про катастрофу Boeing на Донбасі (JIT) – Бельгія, Нідерланди, Україна, Малайзія, Австралія – домовилися про проведення судового процесу, який пройде в межах голландського законодавства.
Голова комітету з міжнародних справ російської Ради Федерації Костянтин Косачов заявив, що суд у справі про катастрофу малайзійського Boeing на Донбасі, який має відбутися в Нідерландах, не буде легітимним.
