33 дні з турнікетом, сім спроб евакуації, міна і дрон. Історія порятунку українського військового

Війна в Україні

1-й окремий медичний батальйон 4 листопада розповів історію порятунку українського військового, якого після важкого поранення і накладення турнікету 33 дні не могли евакуювати з населеного пункту, підконтрольного ворогу.

За словами військових медиків, його вдалося евакуювати наземним роботизованим комплексом (НРК) із сьомої спроби. Попередні шість спроб були невдалими і призвели до втрати обладнання.

Загальна довжина маршруту становила 64 км, місія тривала п'ять годин 58 хвилин. Середня швидкість НРК становила 13 км/год, максимальна – 29 км/год.

У дописі вказано, що на маршруті до пораненого НРК зазнав ураження протипіхотною міною, але зміг продовжити рух на пошкодженому колесі (у такому вигляді він зміг подолати 37 км).

"Під час маршруту до точки передачі НРК зазнав скиду з ворожого дрона, але поранений не постраждав завдяки броньованій капсулі. Боєць був евакуйований, йому було надано необхідну медичну допомогу. Наразі він продовжує лікування на наступному етапі – його життю нічого не загрожує", – поінформувала пресслужба 1-го окремого медичного батальйону.

Контекст

У березні 2024 року тоді віцепрем'єр-міністр – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров розповідав, що в Україні починають масове виробництво роботизованих наземних платформ, які мають зберегти життя військових на полі бою. Він зазначав, що випробування вже проходять платформи-камікадзе, які знищують позиції й техніку росіян, мінують, розміновують, евакуюють поранених і підвозять боєприпаси на позиції.
Після того Міноборони України кодифікувало й допустило до використання в ЗСУ різні наземні роботизовані комплекси, зокрема робота-логіста "Воля-Е", наземного робота Ratel S, "Гімлі", Ardal тощо, які допомагають евакуювати з передової поранених військових.