+3 Київ
Із наближенням четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну країна переживає одну з найсуворіших зим за останні роки – температура опускалася нижче за -24 °C. Українські військові залишаються до 40 днів на передових позиціях без опалення, а сотні тисяч громадян залишаються без електроенергії.
Незважаючи на постійний тиск, просування російських військ залишається мінімальним: 2025 року Росія захопила менше ніж 1% української території. Поле бою насичене безпілотниками – майже будь-який рух, хай то солдат чи техніка, швидко виявляють і знищують.
Однак Росія продовжує наступ, виснажуючи українські ресурси й особовий склад. Українська влада оцінює щомісячні втрати російських військ у 30–35 тис. убитими й важкопораненими.
Москва також адаптується до нової ери війни. Тактику підрозділу безпілотників "Рубікон" масштабують на фронті, включно із застосуванням дронів на оптоволокні, стійких до глушіння. Росія розробляє реактивні версії дронів Shahed, які будуть швидшими і складнішими для перехоплення, і планує збільшити їх застосування до більше ніж 1 тис. на добу до 2026 року.
У відповідь Україна створює сучасну інфраструктуру: розвиває розвідувальні дрони, розширює радіолокаційну мережу і впроваджує системи з елементами ШІ для аналізу даних про бойову ситуацію й загрози. Пріоритетом стає автоматизація – операторів дронів планують відсунути ще далі від лінії фронту 2026 року. Смуга "безлюдної землі" розширюється, оскільки кожна сторона відводить свій найцінніший персонал із фронту, зазначає автор.
Майбутні війни, за оцінками експертів, визначатимуть безпілотні системи. Поєднання супутникового зв'язку, дешевих мереж передавання даних і точного GPS-наведення веде до формування "дрон проти дрона" як основного типу бою. Рої недорогих апаратів зможуть діяти як єдина система, виконувати завдання, які раніше потребували пілотованої авіації.
Після завоювання переваги в повітрі на поле бою виходитимуть безпілотні наземні й морські платформи, здатні нести важче озброєння, пише автор. Лише після перших хвиль машин у зону бойових дій зможуть просуватися люди.
Навіть у разі завершення війни можливий напружений мир. Уздовж лінії розділення теоретично може з'явитися "дронова стіна" – мережа автоматизованих систем спостереження і стримування, яка створюватиме фактично жорстку багаторівневу межу. Паралельно балістичні й крилаті ракети, здатні завдавати високоточних ударів, залишатимуться головним чинником стратегічного балансу.
На тлі обговорень оборони Європи на Мюнхенській безпековій конференції західним лідерам варто враховувати, що нинішні виробничі потужності не готові до війни нового типу, ідеться у статті. Український досвід демонструє, що конфлікти з масовим застосуванням автономних систем швидко виснажують запаси дронів і боєприпасів. Здатність швидко нарощувати виробництво й освоювати автономні технології стане вирішальним чинником у майбутніх війнах.
