На бахмутському напрямку під час виконання бойового завдання загинув син повстанця ОУН Роберт Покотило G

Роберт Покотило народився 8 серпня 1965 року й жив у Києві. Був художником. Жив на вулиці, яку названо на честь його батька – повстанця, члена ОУН із 1939 року, очільника збройного підпілля ОУН у Київській області Володимира Покотила. 

"Друг Сокира – це позивний Роберта – з юності в ОУН, куди він прийшов за прикладом батька. Не мав сім'ї, але він себе віддав служінню Україні. Це не гарні слова, а дійсно так і є. 2013 року був на Майдані в 1-й київський сотні ОУН імені Євгена Коновальця. Коли почалася війна, одразу пішов на фронт у складі добровольчого батальйону ОУН. Після повномасштабного вторгнення Роберт приїхав у Київ і ввійшов у склад 25-го підрозділу ТрО, який прикривав столицю. Ми захищали тоді Київське море, Лютіж і Білогородку. Він у складі свого підрозділу перекривав окупантам дорогу на Київ з боку Ірпеня. Коли орків відкинули від Києва, Сокира у складі добровольчого батальйону ОУН переїхав у Запоріжжя. Прикривав мелітопольський напрямок фронту, тримав там оборону, щоб не пустити орків на Запоріжжя. Потім увійшов до складу запорізького 415-го окремого стрілецького батальйону. Вони висунулися в Донецьку область на бахмутський напрямок. Там під Андріївкою він і загинув", – розповів Пастушенко.

Покотило виконував завдання в тилу ворога й загинув 11 вересня. Повернути його тіло побратими змогли лише 17 вересня. Формальні процедури з упізнання й перевезення бійця ще тривають.

"Станом на сьогодні тіло друга Сокири залишається в морзі у Дніпрі. Поки його вважають не упізнаним офіційно. Ми з його братом найближчим часом поїдемо на упізнання. Це юридична процедура, і вже потім у нас з'явиться можливість забрати тіло й поховати його. Ми плануємо заходи прощання в Києві й сподіваємося, що його поховають на Алеї Героїв. Ми хочемо гідно вшанувати Роберта Покотила. Він своїм життям заслужив таке поважне ставлення. Це відома родина, про яку знають й усі в діаспорі. Думаю, захочуть приїхати на похорон люди і з Америки, і з Австралії", – розповів Пастушенко.

За його словами, побратими й командири з повагою ставилися до Покотила, зазначали, що він сумлінно виконував свої обов'язки й був зразковим захисником України. 

Пастушенко зазначив, що дату похорону оголосять пізніше, коли завершать усі юридичні процедури.