Як зазначили у відомстві, участь у зустрічі також узяли заступники міністра оборони Анатолій Петренко та Олександр Миронюк.
Таран проінформував американську сторону про розвиток ситуації на тимчасово окупованих територіях України й уздовж кордону держави.
"Ми вкотре звертаємо увагу на небажання Російської Федерації виконувати раніше досягнуті домовленості та дотримуватися курсу мирного врегулювання конфлікту. Нам важливо відчувати, що міжнародна спільнота сконсолідована й одностайна в підтримці України. Дякуємо США за лідируючу роль у цьому процесі", – заявив Таран.
Квін зі свого боку наголосила на незмінності політики Вашингтона щодо підтримки суверенітету й територіальної цілісності України, а також невизнання окупації Криму.
Сторони обговорили питання оборонного співробітництва й підтримки Сполученими Штатами нарощування можливостей Збройних сил України та проведення оборонної реформи за стандартами НАТО.
Співрозмовники також домовилися продовжити спільну роботу з розвитку двосторонніх відносин і посилення взаємодії у сфері безпеки та оборони.
Контекст
Відразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку й російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької й Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну попри надані Україною факти й докази. За даними ООН, за час конфлікту загинуло приблизно 13 тис. осіб.
22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня. Українська сторона регулярно заявляє про випадки порушення бойовиками режиму припинення вогню.
На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. Штаб операції Об'єднаних сил неодноразово повідомляв, що противник веде снайперський вогонь. 1 квітня в Офісі президента України повідомили, що з початку 2021 року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим припинення вогню понад 570 разів. З початку 2021 року на сході України загинуло 30 військовослужбовців ЗСУ, говорив президент Володимир Зеленський 16 квітня.
Наприкінці березня – на початку квітня ЗМІ й очевидці почали публікувати відеодокази, що Росія активно перекидає військову техніку у Крим через Керченський міст і стягує війська до кордону з Україною.
30 березня головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак підтвердив, що РФ нарощує війська поблизу кордону з Україною й в окупованому Криму, що "створює загрозу воєнній безпеці держави". Українська розвідка заявила, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" і "ЛНР" території через введення регулярних підрозділів збройних сил РФ, і не відкинула спроби просування російських військ углиб території України.
РФ стягнула до кордону з Україною не менше ніж 89 тис. військових, до 20 квітня їх кількість зросте до 110 тис., говорив 14 квітня начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов. За його даними, 20 квітня процес стягування військ РФ може закінчитися.
Чисельність російських військ на кордоні з Україною й в окупованому РФ Криму сягнула 150 тис., заявив верховний представник Євросоюзу з питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель 19 квітня, згодом цифру скоригували до 100 тис.
Влада РФ на тлі загострення ситуації оголосила про контрольну перевірку військ. Міністр оборони РФ Сергій Шойгу 13 квітня сказав, що Росія впродовж трьох тижнів перекинула до "західних кордонів" дві армії і три з'єднання повітряно-десантних військ, усіх їх залучено до навчань, які завершать протягом 14 днів.
Через ескалацію ситуації на Донбасі командування військ США в Європі оголосило максимальну готовність.
+20 Київ
